У неділю, 11 червня, у Києво-Печерській лаврі вперше помолилися за упокій Івана Мазепи. Служба відбулася в церкві, яку побудували на кошти гетьмана. Вона була присвячена 325-річчю освячення храму.
Івана Мазепу за небажання коритися Московії ще за життя російська імперська церква піддала анафемі. У християнстві це – відлучення єретиків або грішників від церкви з оголошенням довічного прокляття.
А відбулося це в місті Глухові, у місцевому Свято-Миколаївському храмі, – розповідає директорка Глухівського краєзнавчого музею Олена Онопрієнко.
Олена Онопрієнко, директор Глухівського міського краєзнавчого музею
«У Миколаївській церкві міста Глухова, за офіційними даними, восени 1708 року оголосили анафему Іванові Степановичу Мазепі. Щоб не було «хвилювань», у місто стягнули російські полки. На Соборний майдан зігнали глухівчан. І перед опудалом, яке символізувало Мазепу, зачитали анафему. Після цього опудало протягнули по місту і спалили».
Місце, де в Глухові знаходився Соборний майдан
Правду про ті події не написали ані російські, ані радянські історики. Це свідчить про те, що інформаційна війна росії проти України триває вже 300 років.
«Століттями нам вкладали думку про те, що ми є частиною російської імперії, що ми не маємо права на незалежну державу, що ми меншовартісна нація. Нам нав’язували, що всі наші лідери або зрадники, або нічого не розуміли. Але якщо відкинути всі російські нашарування, то виходить, що ми маємо когорту своїх державотворців-гетьманів, діячів культури, політики, плеяду лідерів, які яскраво виступили за незалежність української держави».
Росіяни в особі Петра I зробили все, щоб Мазепа перед нащадками постав як людина, яка не дотримує свого слова, як зрадник, що зрадив інтереси своєї Батьківщини. Але це відверта фальсифікація історії, адже першим домовленості порушив саме Петро І.
«У 1654 році були підписані так звані «Березневі статті», одними з пунктів яких була військової допомога, яку Гетьманщина мала отримати для боротьби з поляками. В 1708 році Іван Мазепа звернувся до Петра І з проханням надати таку допомогу, бо була загроза вторгнення поляків. На що Петро І йому відповів, що в нього «навіть немає і пари людей для захисту України».
Після цього Мазепа вважав себе вільним від союзницьких обов’язків. Він пішов на союз зі шведами, тому що хотів зберегти незалежність своєї держави – хотів скористатися конфліктом між цими державами, щоб зберегти свою країну.
За свою державницьку позицію Мазепа й поплатився, адже анафема у XVIII столітті була страшним покаранням. Тим паче для Івана Мазепи, який величезні кошти вкладав у будівництво храмів, зокрема, в Успенський дівочий монастир у Глухові, настоятелем якого була його мати Марія Магдалина.
«Вісімнадцяте століття – це той період, коли все життя людини пов’язане із церквою та духовним життям. А анафема – це відлучення від церкви за якийсь страшний злочин. Уявіть собі людину, яка все своє свідоме життя поклала на розбудову православної церкви. І ця церква її починає проклинати. Мабуть, не випадково Вселенський патріарх, як тоді, так і зараз не підтримує цю анафему».
Не варто забувати про те, що росіяни зробили з містом Батурином, стративши козаків і мирних мешканців. Історія повторюється й у наш час.
«Коли Мазепа перейшов на сторону шведів, у нас була знищена столиця Івана Степановича Батурин. Я думаю, що про це всі прекрасно знають. Це була жорстокість зі сторони московських військ, які фактично знесли Батурин із лиця землі, разом із його жителями, навіть, жінками та маленькими дітьми. Після цих звірств постало питання про вибори нової столиці України й таким містом став Глухів».
Олександр Соломко,
головний редактор
Фото: Глухів.City
Публікація здійснена в рамках проєкту Сумського прес-клубу «Інформаційні загрози у прикордонних громадах Сумщини: підвищуємо стійкість за участі місцевих ЗМІ», що реалізується за підтримки Академії української преси.
