На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Зараз можна почути багато різних думок щодо заходів, введених задля запобігання поширенню епідемії. Одні експерти пишуть, що обмеження прав громадян, введені КМУ, не відповідають чинному законодавству, інші – що все законно. Хотілося б надати правильну відповідь з цього питання нашим читачам».
– Враховуючи безпрецедентність обмежень прав і свобод громадян, ситуація зачепила кожного громадянина і викликала суспільне обговорення, під час якого думки, як завше, розділилися.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) забороняє усім фізичним особам, що знаходяться на території України, до 24 квітня 2020 р., зокрема:
– перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;
– переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи;
– відвідування закладів освіти її здобувачами;
– відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
– відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
– проведення всіх масових заходів;
– перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
– самовільно залишати місця обсервації (ізоляції).
Також обмежено право вільного пересування, право на свободу та особисту недоторканість, право на підприємницьку діяльність, право на працю і заробітну плату. Ті правники, хто відстоює законність таких обмежень, посилаються на те, що процитована Постанова № 211 прийнята відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Згідно з цією статтею карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України, також вказано, що «У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності». Прикінцеві положення цього Закону доповнені наступним: «2-3. Тимчасово, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з урахуванням епідемічної ситуації, можуть бути запроваджені обмежувальні протиепідемічні заходи щодо фізичних осіб». Але такі положення Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” не відповідають Конституції України, а саме статті 64, яка передбачає обмеження прав та свобод громадян виключно у випадку запровадження воєнного чи надзвичайного стану. Відповідно Постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», не відповідає статтям 3, 6, 19, 64 та 92 Конституції України.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
