На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
Запитання: «Чи не підкажете, які поправки до Закону про реформування ЗМІ повинні винести на голосування ВР найближчим часом?»
– Необхідність внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» стала нагальною ще в першому етапі. Виникла необхідність усунути протиріччя з чинним законодавством, удосконалити механізм реформування друкованих ЗМІ. Зміни, внесені Законом України № 2051-VIII від 18.05.2017, не вирішили цих проблем. Наступний проект змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» №6560 не був прийнятий Верховною Радою. 06.06.2018 року внесений новий Законопроект (№ 8441), яким передбачається внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» з метою забезпечення належного закінчення процесу реформування.
Діючий Закон реорганізацію редакції обмежує шляхом перетворення. Законопроектом пропонується в п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону додати ще і реорганізацію редакції шляхом виділу. Маю надію, що з часом «законотворці» дочитають Цивільний кодекс і до реорганізації шляхом поділу. Виділення і поділ необхідні у випадках, коли комунальне підприємство містить в собі, крім редакції друкованого ЗМІ, інші напрями діяльності – як от друкарня, радіо, телебачення тощо.
Змінами до ч. 2 ст. 4 Закону запропоновано усунути обмеження першим кварталом 2016 року термін на прийняття трудовим колективом рішення про участь у реформуванні. Такими змінами ламається поділ процесу реформування на два етапи, передбачені законом: перший – протягом одного року з дня набрання чинності Законом, та другий – протягом наступних двох років. Виходячи з логіки закону, на першому етапі приймалися рішення про реформування за участю трудового колективу, на другому – конкурсна приватизація або перетворення в офіційне видання (коли це можливо).
Ст. 81, якою бажають доповнити Закон, намагається усунути одну з найбільш проблемних перепон – неприйняття Радами рішення про реформування редакцій: «Стаття 81 Права трудового колективу редакції друкованого засобу масової інформації, що не був реформований через відсутність рішення засновника (співзасновників).
Якщо реформування друкованого засобу масової інформації та редакції не відбулося через неприйняття засновником (співзасновниками) рішення про реформування та про спосіб реформування друкованого засобу масової інформації та редакції протягом строку, встановленого частиною третьою статті 4 цього Закону, або через прийняття такого рішення, яке не відповідає вимогам законодавства, то трудовий колектив редакції такого друкованого засобу масової інформації (не менше трьох четвертих його складу), може утворити новий суб’єкт господарювання (редакцію), який після завершення строку, визначеного частиною першою статті 2 цього Закону, протягом шести місяців матиме виключне право зареєструвати друкований засіб масової інформації з ідентичною назвою, за умови збереження цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.
Протягом шести місяців після завершення строку, визначеного частиною першою статті 2 цього Закону, суб’єкт господарювання, передбачений частиною першою цієї статті, що зареєстрував відповідний друкований засіб масової інформації, має право отримати у безоплатне користування строком на 5 років майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності цим Законом перебувало на балансі редакції.
3. Суб’єкт господарювання, передбачений частиною першою цієї статті, що зареєстрував відповідний друкований засіб масової інформації, протягом шести місяців після завершення строку, визначеного частиною першою статті 2 цього Закону, має пріоритетне право на отримання в оренду приміщень та земельних ділянок, на яких розташовані ці приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції відповідних друкованих засобів масової інформації, строком не менше ніж на 5 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій.
4. Реалізація прав, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, здійснюється з урахуванням обмежень, визначених статтею 9 цього Закону».
Стаття передбачає випадок, коли реформування не відбулося з вини власника, а колектив редакції самостійно створює нове підприємство. Такий шлях потребує власних коштів трудового колективу.
Досить позитивні зміни запропоновані до статей 13 та 14 Закону. Змінами до ст. 13 передбачено, що звільнення керівника редакції за ініціативою власника або уповноваженого ним органу можливе лише за згодою трудового колективу, а доповнення ст. 14 пунктами 42 і 43 мають на меті забезпечити виконання ст. 8-1 Законопроекту.
В той же час викладення абзацу третього підпункту 1) пункту 5 статті 14 у такій редакції: «Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування та юридичні особи, засновані такими органами, окрім наукових установ, навчальних закладів, закладів культури та охорони здоров’я, не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації», не перешкодять, при бажанні редакції, залишитися комунальним підприємством і продовжувати видавати газету.
Законопроект не вирішує проблем реформування редакцій, а у випадку реорганізації шляхом виділу виписаний незрозуміло і по строкам не вміститься в місяці, які залишилися до закінчення процесу реформування.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
