Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про зміни у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

Метою і завданням Закону, як зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є «вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Усунення значних вад, які існують у чинному законодавстві, та приведення його у відповідність із нормами та концептуальними підходами, характерними для законодавчих актів Європейського Союзу та країн-членів ЄС. Прийняття окремого комплексного закону про товариства з обмеженою відповідальністю та споріднені з ними товариства з додатковою відповідальністю стане логічним продовженням шляху розвитку українського законодавства, закладеного прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства», надасть можливість врегулювати відповідні відносини із належним ступенем деталізації, забезпечити необхідну гнучкість регулювання, усунути існуючі в діючих актах дублювання та розбіжності, та дозволить значно покращити інвестиційний клімат та умови здійснення підприємницької діяльності».

Враховуючи запитання, з якими на протязі дії проекту до нас зверталися редакції, регулювання відносин між учасниками товариства викликає найбільший інтерес. Діюче законодавство містить перелік положень, які обов’язково повинні бути прописані в статуті, але тепер в багатьох випадках ці положення засновники можуть викласти на власний розсуд, що надає можливість більш досконало виписати в статуті відносини між учасниками товариства. Наприклад, тепер є можливість укласти корпоративний договір,  якщо у засновників є таке бажання. Це договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації, він є безвідплатним і оформляється в письмовій формі. Також засновники товариства за взаємною згодою можуть в статуті:
встановитиобмеження щодо зміни співвідношення часток учасників;
передбачитистрок, протягом якого кожен учасник повинен внести свій вклад до статутного капіталу, та строк для погашення заборгованості, якщо учасник прострочив внесення вкладу;
встановити строки та умови внесення додаткових вкладів Учасниками;
передбачити переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі;
встановитипорядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства;
встановити, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників;
встановити період та строк виплати дивідендів.
Окремо хочеться зупинитися на статті 24 Закону –«Вихід учасника з товариства». В статті прописано порядок виходу учасників, але в частині 12 цієї статті зазначається, що «Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства».
Відповіді на деякі запитанняз тих,що надходили на гарячу лінію проекту, тепер є в Законі, а саме:
– встановлено, що для переходу частки спадкоємцю або правонаступнику учасника непотрібна згода інших учасників товариства;
– частиною 1 статті 11 Закону визначено порядок підписання статуту.
Стосовно скликання та проведення загальних зборів – крім умов, визначених Законом – учасникам надана можливість:
 – визначити в статуті кількість голосів, яку учасник має на загальних зборах;
 – віднести до виключної компетенції загальних зборів учасників вирішення інших питань, додатково до тих, що передбачені законом;
 –   встановити в статуті додаткові випадки скликання загальних зборів;
 – визначити строк та спосіб повідомлення, порядок скликання загальних зборів учасників;
– проводити загальні збори не за місцем знаходження товариства;
– встановити необхідну кількість голосів, але не менше, ніж більшість голосів, необхідну для прийняття рішень загальними зборами з питань, для яких закон не вимагає одностайності;
 – прийняття рішень загальних зборів як відкритим голосуванням, такі  в інший спосіб;
 – заочного голосування, документ про яке додається до протоколу загальних зборів;
 – в певних випадках встановити прийняття рішення загальних зборів шляхом опитування.
Також статтею 37 Закону врегульовано проведення загальних зборів товариств з одним учасником.
Для керівництва поточною діяльністю товаристваучасники можуть створити одноособовий виконавчий орган, або колегіальний.Порядок створення колегіального органу, назву, склад, порядок прийняття ним рішень і його повноваження визначаються учасниками товариства.
Для контролю за діяльністю товариства в статті 38 Закону передбачена можливість створення наглядової ради. В Законі не передбачено ревізійної комісії, що була обов’язковою раніше. Тепер для проведення аудиту фінансової звітності товариства можливе залучення аудитора (аудиторської фірми), але для цього потрібна вимога учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства.
Враховуючи, що з моменту прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» минуло зовсім небагато часу, а з набрання ним чинності  – взагалі лише кілька днів, то практики його застосування ще немає. Але тепер можливостей для створення своїх правил діяльності товариствазаконодавцем надано достатньо.