Понад два роки триває повномасштабне вторгнення, а український інформаційний фронт продовжує тримати оборону. Сумська область одною з перших обличчям до обличчя зіштовхнулася з ворогом, але продовжила випуск новин, радіоефіри. Хоча деяким медіа все-таки довелося на кілька місяців припиняти своє мовлення і випуск газет через небезпеку, обстріли та пошкоджену техніку.
Журналістика прикордоння є важливим інструментом для висвітлення проблем та інтересів громад, які проживають близько до кордонів. Варто зауважити, що журналісти, часто ризикуючи своїм життям, продовжують працювати під обстрілами та постійними загрозами, аби донести інформацію до своїх читачів або слухачів.
Одними з найперших зустріли колони ворожих танків жителі Охтирського району. Редакція газети «Ворскла», що знаходиться у Великій Писарівці, на початку повномасштабної війни опинилася у сірій зоні. До цього не один десяток років у місцевому ефірі переважали російські радіо та телеканали, – дуже близьким був кордон із ворогом. Тому на початку вторгнення жителі часом не мали інформації про реальну картину воєнних дій. Тоді й довелося згадати практику «великої вітчизняної» й друкувати бойовий листок «Ворскли».
Після повної деокупації й відновлення роботи редакція працювала в доброму режимі, але цього року їй знову довелося зіштовхнутися з випробуваннями. 15 березня приміщення редакції газети «Ворскла» було розбомблене, колективу довелося переїхати.
Як працюють зараз, розповів редактор Олексій Пасюга: «Релокувалися до Охтирки. Тут працюємо два дні на тиждень, коли верстаємо газету. Весь інший час у роз’їздах: до Великої Писарівки та в місця компактного проживання земляків. Привозимо їм газети, гуманітарну допомогу. Збираємо матеріали для публікацій та – пишемо. А ще потроху розчищаємо пошкоджене приміщення нашої редакції від завалів. Сподіваємося, що коли будуть можливість і кошти зробити ремонт, це буде зручніше робити у підготовленому приміщенні. Але руйнування великі, не знаємо, де брати кошти. Шукаємо приміщення в Охтирці, щоб працювати не вдома, а в редакції, куди можуть прийти земляки, де можемо надавати різні послуги з виготовлення бланків, фото, копіювання, ламінування тощо».
Радіо також залишається одним із найважливіших інформаційних платформ, особливо для прикордоння. Задля підтримки громадської свідомості щодо важливості збереження культурного спадку та ідентичності громад продовжує працювати й «Телерадіокомпанія «Охтирка». Її працівники зустріли війну в студії й у невеликому складі кожного дня працюють і видають в ефір нову інформацію для своїх мешканців. Про їхню роботу в умовах війни розповіла керівник і радіоведуча Світлана Терешкова: «Ми сьогодні працюємо наживо і щодня виходимо в прямий ефір о 13:00. Теми, які беремо, стосуються виключно життєдіяльності Охтирської територіальної громади. Висвітлюємо всі нагальні питання щодо роботи міської ради. Також, дотримуючись головних аспектів, які стосуються програмної концепції радіо, намагаємося запросити якнайбільше гостей, які спеціалізуються на різних темах. Нашим життєвим кредо вважаємо сьогодні підтримати слухача і дати інформацію, що буде «рятівною», допоможе вижити, адже ми знаходимося досить близько до кордону. Все нам болить, і всі питання, які доводиться вирішувати міській раді, громаді, – вони є у наших передачах».
Журналістика прикордонних громад намагається висвітлювати проблеми, з якими зіштовхуються мешканці того чи іншого округу, їхні досягнення та ініціативи. Своєю чергою це допомагає підвищити обізнаність громадян та інших зацікавлених сторін щодо їхніх потреб і прав. Забезпечення доступу до інформації та створення платформ для вираження громадської думки сприяє підтримці демократії, розвитку громадянського суспільства в прикордонних регіонах. Ми повинні розуміти, що ворог підступний і робить усе можливе, аби сіяти паніку; створювати таку собі «вакуумну бульбашку» задля того, щоб громадяни отримували все менше і менше об’єктивної інформації. Пропаганда росії постійно робить маніпулятивні вкиди у наш інформаційний простір, чим дестабілізує ситуацію і вводить населення в оману.
Чому ця нестабільність спостерігається саме у прикордонних районах? Все просто: тут ворог має більше впливу, адже він близько, ось, за межею. Окрім того, тут мешкає значна кількість російськомовного населення. Відтак, існують умови для ефективного поширення російськомовних медіа, що несуть пропагандистську інформацію. Спрацьовує і традиція: немало людей мають глибокі сімейні, культурні та історичні зв’язки з росією. Це може сприяти активнішому сприйняттю російської пропаганди. Тому важливо роз’яснювати людям засади медіаграмотності. Її варто поширювати, розповідати про можливі маніпуляції, пропаганду, ІПСО з боку ворога… Медіаграмотне суспільство – це здорове суспільство, яке може критично аналізувати та споживати інформацію. Й це завдання теж є частиною роботи місцевих медіа.
Тобто журналістика прикордоння важлива. Про роботу редакцій треба говорити на державному рівні, адже не раз «знизу» порушувалося питання про потребу державної підтримки цих медіа: саме вони сприяють створенню стійкого та свідомого суспільства на кордоні. Тож їм треба допомагати не тільки словом, а й ділом.
Аліна ШЕВЧЕНКО,
студентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету
