Унікальний досвід української медіаспільноти – Центрів журналістської солідарності, які було створено за ініціативи НСЖУ і за підтримки міжнародних партнерів – виявився настільки ефективним, що його взяли на озброєння колеги з інших країн, що перебувають у зоні конфлікту. Центри журналістської солідарності стали рятівними хабами для медійників під час війни, надаючи не лише захисне спорядження, а й психологічну, юридичну та технічну допомогу. Про це йшлося під час онлайн-конференції (https://nsju.org/novini/najkrashhyj-zhurnalist-zhyvyj-zhurnalist-ukrayinski-medijnyky-rozpovily-yak-vyzhyvaty-pid-chas-vijny/) «Безпека журналістів під час війни. Досвід українських медійників», організованої Національною спілкою журналістів України та мережею ЦЖС, що об’єднала понад 80 фахівців медіагалузі.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко підкреслив, що Центри журналістської солідарності наразі розташовані у таких прифронтових містах, як Запоріжжя, Харків і Дніпро. Вони об’єднують колег, надають їм безпечний простір для роботи, забезпечують оренду бронежилетів і шоломів, доступ до техніки та різноманітних безпекових сервісів. Крім того, працюють резервні центри: у Києві, Івано-Франківську та об’єднаний Західноукраїнський центр у Львові й Чернівцях. Вони також відіграють важливу роль, надаючи допомогу медійникам, які були змушені релокуватися з інших регіонів.
За словами Сергія Томіленка, досвід України в розгортанні такої допомоги визнається експертами ЮНЕСКО як пріоритетна ініціатива. Вона навіть отримала спеціальну назву «Безпечні місця для журналістів у зонах конфлікту». Зокрема, на основі українських протоколів нещодавно було відкрито Медіа-солідарність-центр у Газі.
Перша секретар НСЖУ та координаторка мережі ЦЖС Ліна Кущ розповіла про історію створення мережі та її можливості. Зокрема, вона нагадала, що ЦЖС запрацювали у 2022 році як перша у світі модель подібних хабів для медійників.
Це місця, де журналісти можуть:
- отримати захисне спорядження;
- пройти тренінги з безпеки;
- працювати в безпечному коворкінгу із резервним електропостачанням і автономним інтернетом;
- отримати екстрену матеріальну та технічну допомогу;
- обмінятися досвідом і поспілкуватися з колегами;
- скористатися правовою та психологічною підтримкою.
Ліна Кущ також відзначила, як змінювалися запити журналістів за роки повномасштабного вторгнення.
- 2022 рік: перші запити стосувалися захисного спорядження та екстреної евакуації. Восени з’явився великий попит на безпечні робочі місця з генераторами та інтернетом.
- 2023-2024 роки: запити змістилися у бік пошуку роботи, відновлення діяльності редакцій, професійного розвитку, а також психологічної та юридичної підтримки.
- 2025 рік: найактуальнішими є отримання захисного спорядження, психологічна та правова допомоги.
Щодо посилення запиту на психологічну підтримку журналістів перша секретар НСЖУ розповіла, як трансформувався цей запит. У 2022-23 роках доводилось переконувати колег звертатися на «гарячу лінію» психологічної підтримки, брати участь у спільних заходах із психологами, і загалом пропагувати необхідність психологічної допомоги. Бо на той момент журналісти вважали, що вони мають увесь час працювати, а якщо хтось скаржиться на те, що вже немає сил, психологічних у тому числі, то це начебто свідчить, що то не дуже добрий журналіст. Однак нині ставлення змінилося.
–По-перше, приходить усвідомлення необхідності такої психологічної допомоги, по-друге, ми бачимо великі запити. І в 2025 році організовуємо офлайн-зустрічі в усіх наших центрах журналістської солідарності із професійними психологами, а також час від часу у нас бувають і онлайн заходи для того, щоб приєдналося якомога більше колег із інших регіонів, де ми не можемо відкрити центрів журналістської солідарності, як, наприклад, у Сумах або в Херсоні. Але журналісти із прифронтових територій можуть звертатися до будь-якого з наших центрів журналістської солідарності і отримувати допомогу від нашої мережі, – звернула увагу Ліна Кущ.
І зауважила також, що юридична «гаряча лінія» НСЖУ допомагає не лише в питаннях медіаправа, а й щодо реєстрації медіа, трудового законодавства і навіть із алгоритму дій, якщо хтось із рідних зник безвісти.
Також перша секретар НСЖУ закликала медійників активно користуватися сервісами ЦЖС, які доступні як онлайн, так і офлайн.
– Ми постійно навчаємося, щоб залишатися актуальними. Нещодавно наша команда пройшла тренінг із безпеки, де ми вивчали тактичну медицину, протидію дронам і мінну небезпеку, а також говорили про методи відновлення психологічної стійкості, – розповіла Ліна Кущ.
На фото: Центр журналістської солідарності у Дніпрі.
