Голова Спілки ветеранів АТО Сумської області про проблеми учасників бойових дій та про те, на яку допомогу можуть вони розраховувати.
Сьогодні наша розмова з керівником громадської організації, яка вже три роки поспіль надає посильну допомогу атовцям та їхнім родинам. Володимир Лаврик сам колишній учасник бойових дій на Сході України. Наприкінці лютого 2014 року, коли до Криму увійшли російські війська, він добровільно звернувся до військкомату з проханням прийняти його на службу. Але оскільки не був кадровим військовим, йому відмовили, довелося чекати свого призову. Був мобілізований пізніше того ж року, прошов нелегкий шлях війни у складі спочатку піхотного, а потім мотопіхотного батальйону.
Певно, правду кажуть, що колишніх воїнів не буває. Повернувшись додому, Володимир Володимирович продовжує боротьбу – тепер у громадській сфері, захищаючи права інших українських бійців.
– Ми зареєстрували нашу громадську організацію у травні 2015 року, – розповідає Володимир Лаврик. – Від початку визначилися з пріоритетами: це допомога учасникам АТО, інвалідам, родинам загиблих. І перше, що ми зробили, це звернулися до Сумської міської ради з проханням надати допомогу сім’ям тих, хто не повернувся з зони бойових дій. Депутати пішли нам назустріч, і зараз кожна така родина щомісячно отримує матеріальну допомогу в розмірі мінімального прожиткового мінімуму на дитину. Згодом такі ініціативи підхопили організації в районах: Сумському, Липоводолинському, Білопольському та інших.
– Як сталося, що саме Ви очолили обласну організацію ?
– Наша організація формувалися на базі 15-го мотопіхотного батальйону, який повністю був укомплектований хлопцями з Сумської області. На той час подібні організації уже почали створюватися у деяких районах. Вони дієві і сьогодні, активно працюють. Очолити Спілку запропонували хлопці, з якими я служив. Тож у кінці травня ми отримали документи про реєстрацію громадської організації і почали працювати. Якщо на початку базою для формування організації стали представники, як я вже згадав, 15-го мотопіхотного батальйону, то потім до нас приєдналися хлопці з 92-ї, 93-ї, 27-ї бригад, прикордонники, бійці аеромобільних військ, морської піхоти, інших підрозділів. Десь на середину 2016 року у місті Суми було близько 400 зареєстрованих членів Спілки.
– Ви співпрацюєте з іншими такими організаціями в області?
– Так, практично з усіма. Насамперед із Сумським, Білопільським, Липоводолинським, Лебединським, Конотопським, Шосткинським, Недригайлівським районами. Хотілося б активізувати співпрацю і з рештою, але не завжди вистачає ресурсів – часу, фінансів, щоб зустрічатися з людьми на місцях. Ми ж зі свого боку будемо лише раді щось вирішувати спільними зусиллями з представниками інших організацій, якщо вони вийдуть на контакт. Ми відкриті до спілкування.
– А не відчуваєте нездорової конкуренції з боку інших громадських організацій, які декларують ті ж завдання, що й ви?
– Що ж, кожен має свої амбіції. Але моя позиція така: чим більше організацій, які захищатимуть права учасників АТО та їхніх родин, тим краще. Головне, щоб вони не просто зареєструвалися і мали відповідні документи, а робили конкретну роботу. А скільки їх буде і хто там буде керувати, то вже другорядне питання.
– Які пріоритети діяльності Спілки на сьогоднішній день?
– Це питання, пов’язані з лікуванням бійців. Багато хто повертається з зони бойових дій пораненим, практично кожен втрачає здоров’я… На жаль, часто мова йде про онкологічні захворювання, лікування яких вимагає великих коштів. Іноді за таких ситуацій складається враження, що ми як відпрацьований матеріал: зробили свою справу на фронті, і вже нікому не потрібні. Тому намагаємося в міру сил допомагати хлопцям, які цього потребують: і самі скидаємося коштами, і залучаємо спонсорів.
– Відомо, що ви залучаєте кошти і для ремонту Сумського шпиталю ветеранів війни. Розкажіть про це детальніше.
– Практично всі учасники АТО з Сум та області щороку проходять медичне обстеження у шпиталі. У 2015 році я теж перебував там на лікуванні і побачив, у якому проблемному стані приміщення. Тому звернувся до депутатів обласної ради з проханням виділити допомогу на ремонт будівлі. Відгукнулися тодішня заступник голови облради Віра Лаврик та депутат Олег Бояринцев. На оновлення неврологічного відділення, яке не ремонтувалося з 80-х років минулого століття, було виділено 500 тисяч гривень. Потім протягом 2016 року неодноразово зверталися як до місцевих депутатів – районних, міських і0 обласних, – так і до депутатів Верховної Ради, і так потихеньку залучали кошти. Найбільше допомоги на обласний шпиталь отримали від обласної ради – до трьох мільйонів гривень за 2016-2017 роки. А сумарно – понад п’ять із половиною мільйонів гривень. Долучалися до цієї потрібної допомоги і райони: завдяки Сумському було придбано телевізори, холодильники, терапевтичне обладнання. Білопільський і Липоводолинський виділили кошти на ремонт лікарняних палат. Зараз ведемо роботу для забезпечення ремонту терапевтичного відділення… До речі, звертаємося до депутатів різних політичних поглядів, і всі вони зазвичай ідуть нам назустріч. Так, приміром, вдалося залучити кошти для ремонту в дитячій обласній лікарні, і це допомога не лише для дітей учасників АТО, а для всіх.
– А що стосується виділення землі учасникам АТО? Яка ситуація з цим питанням?
– Так, із цим є проблеми, але ми, як громадська організація, намагаємося їх вирішувати. На сьогодні понад 250 членів нашої спілки написали заяви на забезпечення земельними ділянками під ведення селянського господарства – по два гектари, і через три-чотири місяці, як нам обіцяли, вони вже отримають документи на право власності. Ну, така вже «бюрократія», з якою доводиться стикатися. Але найбільша проблема полягає в отриманні 10 соток під індивідуальне житлове будівництво у місті Суми, і ми зараз займаємося нею. Наголошую: ми. Бо ж, як розумієте, сам я не в змозі охопити усі наявні проблеми, тому у нас у Спілці за кожним закріплені окремі питання. Так і працюємо. Наприклад, один із членів правління займається проблемами одержання землі під особисте селянське господарство, інший опікується питаннями соціальної допомоги і так далі.
Дуже добре питання щодо отримання землі вирішуються у Сумському, Білопільському, Недригайлівському та Липоводолинському районах. А якщо виникають проблеми – хлопці телефонують, і ми завжди намагаємося знайти спосіб їм допомогти. До речі, щочетверга ми збираємося о 17.30 на базі обласного центру зайнятості. Приходьте – чим зможемо, допоможемо.
Спілкувалася Алла АКІМЕНКО
