У Наталі – двоє неповнолітніх дітей і чоловік із інвалідністю другої групи. Вона зі сльозами пригадує, як їхня сім’я пережила окупацію Тростянця. Як писала дітям на спинах прізвища та номери телефонів, як жили в підвалі, як не змогли виїхати третім «зеленим коридором», як у їхній дім двічі вдерлися окупанти та винесли все, навіть їжу. Тижнями без світла, без води – вони топили сніг, щоб мати змогу зварити суп… Після деокупації виїхали до Полтави. І досі її діти не їдять супу. Бо смак дитинства на війні – гіркий.
Після повернення Наталя з сином Ванею потрапили на безкоштовні заняття, що проводять у громаді за підтримки міжнародної благодійної організації «БФ «СОС Дитячі Містечка Україна». В межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» з дітьми та батьками працюють логопеди, психологи, проходять курси підтримки. Цей проєкт реально став у нагоді родині Олещенків.



Іванку –10. Усміхнений, жвавий, допитливий хлопчик. Як і більшість дітей, мріє про «круті» пригоди, грається з друзями у дворі й не надто полюбляє сидіти на місці. Та ще донедавна його мовлення позбавляло його впевненості у спілкування. Звук [с] звучав м’яко, з шепелявістю, і Наталя помітила, що дитина соромиться говорити у нових компаніях.
Із запитом щодо цієї проблеми вони звернулися до логопеда. Після обстеження у хлопчика виявили міжзубний сигматизм – мовленнєве порушення, коли під час вимови звука [с] язик висовується між зубами. Для когось дрібниця, а для дитини – бар’єр у спілкуванні.
Заняття з логопедом проходили у формі гри, щоб Вані було цікаво. Поступово, крок за кроком, вони поставили правильний звук; автоматизували його у словах і фразах; працювали над диханням, артикуляцією, увагою та дрібною моторикою.
І результат є! Ваня говорить чітко. З посмішкою. Читає вголос, не боїться висловлюватись і не відводить погляд, коли знайомиться з новими людьми.
«Хочу подякувати логопеду Наталії за величезний внесок у виразне мовлення мого сина. Вона терпляча, чуйна і завжди тримала з нами зв’язок. Знайшла підхід навіть до мого не дуже посидючого Вані. Дякую!» – ділиться мама Наталя.
Поки Іванко працював над мовленням, Наталя відвідувала курс «Батьківство без стресу»: цикл зустрічей із психологом, де батьки вчаться краще розуміти себе, знижувати тривожність і будувати довірливі стосунки з дітьми. «Мені цей курс дав усвідомлення, що я нормальна, жива мама. Я маю право на втому. Я можу помилятися. І я точно здатна дати своїм дітям любов і спокій».
Ця історія – одна з багатьох. Маленька перемога для однієї родини, і водночас – велика справа для всієї громади. Бо кожне слово, яке дитина вимовляє з упевненістю, це крок до її внутрішньої сили. І до майбутнього без страху.
Маргарита ОЛЕСЮК,
адміністратор простору м. Тростянець «КОRОБКА НА КЕНІГА»






