Представництво Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області впродовж 2024 року здійснило моніторинги ефіру шістьох суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа щодо дотримання гендерного балансу (75% від загальної кількості місцевих мовників).
З об’єктивних причин протягом звітного періоду не охоплені моніторингами дві місцеві телекомпанії. Моніторинг контенту ПП ТРК «Пульсар-РТБ», м. Охтирка, не здійснювався через ретрансляцію телеканалом загальнонаціонального марафону «Єдині новини» загальним обсягом 24 години на добу (тобто, компанія не виробляє власний контент»). ТОВ «ТРК «АКАДЕМ ТV», м. Суми, припинило мовлення у багатоканальній телемережі МХ-5 з березня 2024 року.
Для аналізу дотримання гендерного балансу було застосовано оновлену методологію, якою в аналізі послуговується медіарегулятор. Її було оновлено наприкінці 2023 року з урахуванням контексту війни. Цей аспект також враховано під час моніторингів.
Методологія була розроблена на початку 2021 року з ініціативи Національної ради за підтримки уряду Швеції та Національного демократичного інституту США. Вона передбачає оцінювання матеріалів за шкалою від «+3» до «-3» балів, де матеріали маркуються зі знаком «плюс», коли містять гендерно нестереотипні зображення ролей жінок і чоловіків, зі знаком «мінус» – коли є стереотипні та сексистські зображення і «0» – коли сюжети й передачі є гендерно нейтральними.
Параметри гендерного моніторингу:
період: впродовж 2024 року;
об’єкт моніторингу (відеоролики соціальної реклами, інформаційні сюжети; інформаційно-аналітичні та публіцистичні програми як аудіовізуальний комунікаційний ресурс під час воєнного стану);
предмет моніторингу (зміст відеороликів соціальної реклами, інформаційних сюжетів; інформаційно-аналітичних та публіцистичних програм телемовників Сумщини).
Загалом було проаналізовано 333 одиниці телевізійного контенту загальним хронометражем 73 години 48 хвилин, який транслювався у проміжках часу з 08:00 до 22:00 (без урахування повторів).
У розрізі жанрового розподілу кількість проаналізованого контенту становить:
Аналіз контенту зафіксував, що основні теми в ефірах телемовників – це війна, оборона (32%) та соціальна тематика, сім’я, діти та приватна сфера (21%).
Незначна частина медіапродукту стосувалася таких тем, як інформаційні технології та інновації (1,2%), релігія (1,2%), транспорт, зв’язок, комунікації (0,9%) тощо.
Значне місце в етерах мовників посідає тема російсько-української війни. Наприклад,
– ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «ТКС», м. Шостка («Обстріл», «Обмін полоненими», «Поховання загиблого захисника України»);
– КП «ТРК «Акцент», м. Шостка («Обстріли», «Атаки рф»; «Евакуація дітей», «Звільнений полонений», «Поховання військовослужбовця», «Психологічна смуга перешкод», «Базова військова підготовка», Життя ВПО»; «Продукти для ВПО»);
– КП Тростянецької міської ради «ТРК «Тростянець», м. Тростянець («Нагороди для ДФТГ», «Програма відбудови Тростянця»);
– МІ РТВ – ЦЕНТР «Вежа» у формі ТОВ, м. Конотоп («Виплати за програмою Е-відновлення», «Виплата одноразової грошової допомоги сім’ям, що підлягають обов’язковій евакуації»);
– ТОВ «Телекомпанія «СТС», м. Суми (програма «Доступно про головне: призначення пенсій військовослужбовцям»);
– ТОВ «ТРК «ВІДІКОН», м. Суми («ППО: інтерв’ю»; «Сумщина: прикордонник Дмитро», «Поховання військовослужбовця»).
За результатами моніторингів встановлено, що в інформаційно-аналітичних програмах залученість жінок та чоловіків майже паритетна. Проте в новинних сюжетах переважають чоловіки (54% чоловіків проти 46% жінок).
У соціальних роликах теж домінують чоловіки (69%), тоді як залученість жінок – тільки 31% (тобто, переважає маскулінне представництво). Це відбувається за рахунок трансляції роликів соціальної реклами на військову тематику, у яких беруть участь переважно чоловіки.
У пізнавальних програмах, навпаки, домінує фемінне (57% жінок проти 43% чоловіків).
Дані моніторингів свідчать, що загалом в ефірах телевізійних мовників чоловіки молодого віку (18–35 років) та середнього віку (36–60 років) представлені у переважній більшості (відповідно 13% та 25%), тоді як хлопчики та чоловіки літнього віку (61+) – менше (8% та 7%).
Частка жінок середнього віку (36-60 років) – 18%, дівчата та жінки літнього віку (61+) становлять відповідно 11% та 8%.
Також відсутній баланс у кількісному представленні чоловіків і жінок серед кореспондентів. У новинних сюжетах переважають жінки-кореспондентки (75%).
Недотримання гендерного балансу також підкріплюється й тим фактом, що у 81% проаналізованих телевізійних матеріалах ведучими програм є жінки. Втім, аудіоряд (закадрова начитка) звучить чоловічими голосами у 57% випадків.
Результати моніторингів також засвідчили, що рівень залученості жінок-експерток вкрай низький: кількісний показник жінок-експерток становить лише 36% (тоді як чоловіків – 64%). Тільки ТОВ «Телекомпанія «СТС», м. Суми, створює спеціальну програму «Експертна думка» із залученням жінок.
Зі збільшенням кількості військовослужбовиць у Збройних силах України (ЗСУ) після повномасштабного російського вторгнення в українському інформаційному просторі посилився дискурс щодо участі жінок у війні. Крім звичного патріархального гендерно-рольового наративу про образ чоловіка-воїна, з’являються і жінки-захисниці. Але таких матеріалів небагато. Повну відсутність жінок серед військових (0%) у матеріалах на воєнну та військову тематику виявлено під час моніторингу телевізійного контенту ТОВ «ТРК «ВІДІКОН», м. Суми.
Натомість присутність жінок-волонтерів у телевізійних матеріалах телемовників Сумщини більша.
Найбільше стереотипне уявлення щодо чоловіків та жінок зафіксоване в роликах соціальної реклами, зокрема, зафіксовано апелювання до агресивної маскулінності для привертання уваги до служби у війську.
Так, у соціальному ролику «WeAreNATION», який транслював у своєму етері МІ РТВ – ЦЕНТР «Вежа» у формі ТОВ на відеоряді чоловіки переважно воюють, а жінки чекають на них та займаються вихованням дітей. Отже, чоловік постає як захисник, а жінка – в образі домогосподарки, хранительки домашнього вогнища. На тому ж каналі в інших соціальних роликах («3-тя штурмова – 2», «Рейнжери», «Морська піхота») акцент робиться на тому, що воюють переважно чоловіки.
У ролику «Долучайся до війська за фахом», який демонструвало у своєму етері КП Тростянецької міської ради «ТРК «Тростянець» та у соціальній рекламі «Нацгвардія» (ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «ТКС», м. Шостка) також представлені виключно чоловіки, що є гендерно стереотипним баченням військової служби. Хоча цей прийом і може бути ефектним в емоційному й художньому контексті, однак він обмежує аудиторію, до якої спрямований заклик реклами рекрутуватися до ЗСУ.
У соціальному ролику «Міни у водоймах» (КП «ТРК «Акцент», м. Шостка), стереотипний розподіл гендерних ролей закріплений фразою «коли тато з дідусем повернулися з риболовлі, ми з мамою і бабусею починаємо готувати юшку з карасиками».
У програмі «Психологічна смуга перешкод» (ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «ТКС», м. Шостка), інструктор, командир, командувач – чоловіки, психологиня – жінка. Також соціальній рекламі «Здорове харчування» саме мати збирає до школи дітей та готує ланч, що теж є гендерно-стереотипним уявленням про роль жінки у родині.
МІ РТВ-Центр «Вежа» у формі ТОВ транслював соціальний ролик «Шахрайство», де саме жінка стає жертвою фішингу, а чоловік – шахрай, що теж є стереотипізацією.
Проте слід зазначити, що всі вищевказані ролики соціальної реклами надані місцевим телекомпаніям іншими виробниками, тобто не є власним продуктом.
Разом з тим у власних програмах телемовників також прослідковується стереотипне уявлення про жінок. Наприклад, у передачі КП Тростянецької міської ради «ТРК «Тростянець» «Моя історія» беруть участь виключно жінки (дівчинка – відмінниця навчання, педагоги-жінки, навіть коментатори-однокласники – саме дівчата); у передачі «Насильство в сім’ї» жертви насильства – жінки та діти. Журналістка у закадровому тексті озвучує статистику, де говорить про те, що кожна п’ята жінка є жертвою насилля. Тим самим підсилює стереотипні думки у суспільстві, що жертвами стають тільки жінки.
Моніторинги зафіксували, що жінки частіше залучалися до коментування тем, пов’язаних з освітою, культурою, соціальною сферою, тоді як чоловіки – з військовою, житлово-комунальною, медичною. Так, у етері МІ РТВ-Центр «Вежа» у формі ТОВ, м. Конотоп, у новинному сюжеті «Генератори для ЖКГ» – виключно чоловіки; у матеріалі про лікарню – лікарі-чоловіки. У новинному сюжеті «Вакцинація» ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «Телеком-Сервіс», м. Шостка, також завідувач медико-санітарної частини – чоловік, медсестра – жінка. У новинному сюжеті «Дитячий табір» пастор церкви – чоловік, його помічниці – жінки/дівчата.
Проте слід відзначити, що в ефірах телевізійних мовників Сумської області зафіксовані приклади егалітарних (нестереотипних) ролей жінок. Наприклад, музикантка військового оркестру, яка витримала полон та повернулася додому; лідерка дитячого табору; наукова співробітниця Військового інституту КНУ ім. Шевченка; військовослужбовиці; наукові співробітниці, кінорежисерка; начальниця Шосткинського районного відділу філії ДУ «Центр пробації»; директорка КНП «Центральна міська клінічна лікарня»; секретарка Краснопільської селищної ради, територія якої входить до зони можливих бойових дій; голова Великописарівської селищної територіальної громади, яка входить у зону бойових дій; голова ГО «Плурітон», яка працює у єдиному в Україні пункті пропуску в с. Покровка тощо.
Також знаходить відображення і те, що під час повномасштабного вторгнення роботу, яку раніше вважали чоловічою, нині виконують жінки. Так, у етері КП «ТРК «Акцент» героїнею соціального ролику «Зроблено в Україні» є водійка Оля.
У новинному сюжеті КП Тростянецької міської ради «ТРК «Тростянець» про нагородження захисників і захисниць міста серед шести воїнів ДФТГ були й дві жінки, що наочно демонструє їхню присутність у війську.
У новинному сюжеті МІ РТВ-Центр «Вежа у формі ТОВ під назвою «Ідеатон: «Змінюємо Конотоп разом» у закадровому тексті підкреслюється роль жінок фразою: «Майбутнє залежить від сили громадянського суспільств, тобто: від кожного і кожної з нас».
Моніторингами зафіксовано, що всі телевізійні мовники використовують фемінітиви (лідерка», «психологиня», «генеральна директорка», «представниця», «координаторка», «депутатка», «заступниця», «завідувачка», «начальниця», «класна керівниця» «водійка», «спортсменка», «очильниця», «керівниця», ««вчителька», «виконувачка обов’язків директорки школи», «відвідувачка», «письменниця» «викладачка», «філософиня», «літературознавиця», «поетка», «поетеса», «лауреатка», «перекладачка», «авторка», «есеїстка», «журналістка», «критикиня», «читачка», «переселенка», «фахівчиня» тощо).
Проте їх використання в ефірах місцевих та регіональних мовників поки не стало нормою. Наприклад, в етерах всіх телевізійних мовників зафіксовані у закадровому тексті факти найменування посад, на яких працюють жінки, та титрування цих посад у чоловічому роді («начальник», «директор школи», «вчитель української мови», «керівник народного хору», «дільничний педіатр», «науковий співробітник», «кліматолог», «біолог», «кінорежисер», «начальник загального відділу», «методист», «завідувач філії», «провідний бібліотекар», «практикуючий психолог», «спеціаліст молодіжного простору», «провідний методист», «провідний спеціаліст», «координатор», «секретар» тощо).
Таким чином, моніторингами зафіксовані як позитивні, так і негативні факти у висвітленні гендерного аспекту:
Загалом, якісні показники моніторингів щодо дотримання гендерного балансу в ефірах телекомпаній Сумщини становлять:
Отже, результати моніторингів ефіру телевізійних мовників Сумської області засвідчили, що більшість медіа продукту є гендерно нейтральним (64%) – у передачах не виявлено жодного сексистського сюжету або таких, що зображували б гендерне насильство.
Помірно гендерно стереотипними є 30% дослідженого контенту.
Водночас, ні один медіа продукт при дослідженні не отримав бали із високим (+3) та середнім (+2) рівнем гендерної збалансованості.
Оцінку «-2» (середній рівень гендерно нестереотипних сюжетів) отримали матеріали, у яких простежується стереотипне уявлення щодо чоловіків та жінок, відсутні фемінітиви, а також не залучені до коментування певної теми, за можливості, представників обох статей.
Відсутність матеріалів з оцінкою -3 (свідчить про відсутність явно сексистського контенту.
Попри окремі недоліки щодо зображення гендерних ролей, очевидні ознаки прогресивного процесу: вживання толерантної, неупередженої мови, гендерно-паритетної лексики.
Водночас ролики соціальної реклами демонструють, що часто поза увагою залишається жіноча аудиторія соціальної реклами з воєнної тематики; присутність у соціальних роликах жінок на різних рівнях військової ієрархії є недостатньою і несистемною
Отримані результати не можуть претендувати на повноцінну репрезентативність, однак вони дають змогу зрозуміти тенденції, характерні для місцевого телебачення Сумської області в контексті порушеного питання.
Матеріали надала
представниця Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення в Сумській області
Лариса ЯКУБЕНКО
