На тлі постійної небезпеки для жителів Сумської області, яка має найдовший в країні кордон із державою-агресором (560 км), суб’єкти у сфері медіа Сумщини переживають складні часи та стикаються з низкою проблем та викликів.
Про це на конференції «Досвід редакційних колективів і журналістів прикордонної Сумщини в умовах війни» розповіла представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення в Сумській області Лариса ЯКУБЕНКО.
Увечері 24 лютого 2022 року на всіх платформах суспільного мовника (Філія АТ «НСТУ» «Сумська регіональна дирекція») та обласних телеканалах із долученням провідних місцевих сайтів та друкованих медіа повинен був відбутися спільний марафон «Кордон: рівень безпеки». Проте ранок цього дня довів, що рівень безпеки для жителів, і відповідно, медійної спільноти Сумщини – нульовий.
Під час тимчасової окупації Сумської області 60% місцевих телерадіомовників та 54% провайдерів аудіовізуальних сервісів опинилися в зоні ведення бойових дій. На власному трагічному досвіді медіа регіону переконалися, що вслід за ворожим словом йдуть ворожі танки.
Медійники Сумщини за лічені години опинилися в абсолютно нових страшних реаліях – без досвіду роботи в екстремальних умовах; без засобів індивідуального захисту; без знань про алгоритми та правила висвітлення подій в умовах ведення бойових дій.
З перших днів вторгнення почалися атаки російських окупантів на інформаційну інфраструктуру Сумської області з метою припинити/заглушити українське мовлення в регіоні, створити інформаційний вакуум та умови для розповсюдження ворожої дезінформації. Вже в березні 2022 року через пошкодження обладнання на вежах Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ) у м. Білопіллі та Тростянці понад 50% території Сумської області залишилося без українського мовлення, яке було відновлено тільки після деокупації регіону.
У березні 2024 року росіяни здійснили масовану ракетну атаку на всі об’єкти інфраструктури КРРТ в Сумській області (у м. Білопілля, Суми, Тростянці, Шостці), внаслідок чого були частково зруйновані будівлі, де встановлено радіопередавальне обладнання; пошкоджені передавачі та антено-фідерні системи. Українське радіо- та телевізійне мовлення було знову тимчасово припинено.
Вежа у м. Білопіллі, яка знаходиться найближче до кордону з державою-агресором, з початку повномасштабної війни була атакована сім разів.
Черговий обстріл Білопільської вежі.
В умовах постійних ворожих атак на інфраструктуру КРРТ у Сумській області та призупинення внаслідок цього час від часу мовлення загальнонаціональних каналів, особливого значення набуває діяльність місцевих суб’єктів у сфері медіа, особливо аудіальних та аудіовізуальних, передавачі яких встановлені на інших висотних спорудах; друкованих та онлайн-медіа.
Станом на 1 вересня 2024 року на території Сумщини здійснюють діяльність 10 місцевих ФМ-радіостанцій, 8 телекомпаній, 40 суб’єктів у сфері друкованих медіа та 12 – у сфері онлайн-медіа.
До повномасштабного вторгнення місцеве радіомовлення було представлено 12-ма радіостанціями. Проте у 2022 році через бойові дії у м. Охтирці та окупацію м. Тростянця тимчасово припиняли мовлення три компанії (КП «ТРК «ОХТИРКА», КП «ТРК «ТРОСТЯНЕЦЬ», ТРК «ТВК» у формі ПП). Після деокупації Сумщини радіостанції відновили мовлення.
Але КП «ТРК «АКЦЕНТ», м. Шостка, яке отримало ліцензію до початку вторгнення, не змогло вчасно розпочати мовлення через бойові дії та зменшення фінансової підтримки від засновника – Шосткинської міської ради.
На початку 2024 року через велику суму заборгованості за трансляцію програм перед КРРТ остаточно припинила діяльність КО «Білопільська редакція районного радіомовлення «ВИР», м. Білопілля.
ТОВ «ТРК «ВІДІКОН», м. Суми, відмовилося від продовження ліцензії на ефірне радіомовлення з причини повної відсутності рекламних замовлень на радіо.
Отже, на третій рік війни кількість місцевих радіостанцій зменшилася на 17% і наразі складає 10 компаній.
До повномасштабного вторгнення на Сумщині здійснювали діяльність сім місцевих телемовників та один регіональний (ТОВ «ТРК «ВІДІКОН», м. Суми). У 2022 році тимчасово припиняли мовлення три компанії (КП «ТРК «ТРОСТЯНЕЦЬ», ПП «ТРК «ПУЛЬСАР-РТВ»; ТОВ «Телекомпанія «СТС»).
Після деокупації Сумщини всі вони відновили мовлення.
У червні 2024 року місцева сумська телекомпанія «СТС», яка здійснювала мовлення без використання радіочастотного спектра (кабельне мовлення), звернулася до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з проханням погодити тимчасове припинення мовлення на строк дії воєнного стану.
Причинами стали обставини, пов’язані з правовим режимом воєнного стану:
- відсутність рекламних надходжень;
- суттєве скорочення штату через евакуацію частини працівників та мобілізацію відеооператорів та журналістів.
Оскільки у березні 2024 року місто Суми (вся територія громади) внесли до Переліку територій можливих бойових дій, медіарегулятор відповідно до чинного законодавства погодив телекомпанії тимчасове припинення мовлення.
У становищі, яке директор компанії описує як «жахливе», знаходиться також ТОВ «ТРК «АКАДЕМ-ТV», м. Суми, яке наряду із суспільним мовником має найбільшу територію покриття та, відповідно, частку авдиторії.
Через борги перед ТОВ «ЗЕОНБУД» (понад 7 млн грн) компанія з березня 2024 року не здійснює багатоканальне (цифрове) мовлення, що може призвести до втрати ліцензії на мовлення, оскільки державний частотний ресурс використовується неефективно.
Важливою ознакою важкого фінансово-економічного становища локальних аудіальних та аудіовізуальних медіа (радіостанцій та телеканалів) є зменшення декількома компаніями загального добового обсягу часу мовлення – з 24 до 16/18 годин на добу.
В умовах тимчасової відсутності українського телерадіомовлення через ракетні атаки на вежі КРРТ важливого значення набуває робота друкованих медіа та онлайн-медіа, які створюють контент для громад, де вони працюють.
40 зареєстрованих суб’єктів у сфері друкованих медіа Сумщини разом видають 72 друкованих видання (газет і журналів).
Інформаційні видання вказують територією розповсюдження Сумську область; наукові видання – територію України та територію поза межами державного кордону України.
За тематичною спрямованістю друковані медіа розподіляються таким чином:
- 39% – інформаційні, які продукують локальний контент для місцевих громад;
- 43% – наукові, що друкуються університетами області;
- 17% – галузеві (агропромислова, юридична, освітня сфери тощо);
- 1% – політичне видання (журнал «Парламент»).
12 суб’єктів у сфері онлайн-медіа зареєстрували 19 сайтів (вебпорталів).
Найбільшу кількість сайтів (7) має ТОВ «ПІВНІЧ МЕДІА». Команда виготовляє окремий контент для сайтів, які спрямовані на інформування жителів громад м.м. Глухова, Конотопу, Кролевця, Ромни, Суми, Охтирки, Шостки.
Також активно розвиває власну мережу сайтів «Ямпільське інформаційне агентство» – для розміщення суперлокального контенту для конкретних громад у прикордонному Шосткинському районі.
Низка суб’єктів у сфері медіа здійснюють діяльність на прикордонних
територіях, які згідно з Постановою Кабінету міністрів України внесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії:
- онлайн-медіа «Ямпіль.INFO», «Глухів INFO», U-Tube канал «НА МЕЖІ» (громади Шосткинського району), «БілопілляCity» (Білопільська міська територіальна громада); «КордонМедіа» (прикордонні території Сумської області);
- газети «ВОРСКЛА» (Великописарівська селищна територіальна громада), «ПЕРЕМОГА» (Краснопільська селищна територіальна громада); «БІЛОПІЛЬЩИНА» (Білопільська міська територіальна громада), «ГЛУХІВЩИНА», «ТИЖДЕНЬ» (Глухівська міська територіальна громада).
Всі суб’єкти у сфері медіа під час повномасштабного вторгнення стикаються зі схожими викликами:
- відсутність рекламних надходжень;
- робота в умовах блекаутів;
- нестача кваліфікованих кадрів;
- небезпечні умови роботи;
- ментальні проблеми працівників, емоційне та професійне вигорання.
Також всі редакції скаржаться на відсутність оперативного надання інформації з боку органів державної влади та військових.
Окремим викликом для аудіальних та аудіовізуальних медіа (телерадіомовників) є нестача коштів на оплату доставки сигналу від студій до міст встановлення передавачів, через що виникають великі суми заборгованості перед постачальниками комунікаційних послуг: КРРТ та ТОВ «ЗЕОНБУД».
Специфічною проблемою друкованих медіа є дистрибуція. Зокрема, за передплатою, за допомогою засобів поштового зв’язку. Закриття, насамперед, пересувних відділень АТ «УКРПОШТА» не дає змоги місцевим медіа своєчасно забезпечити доставку газет, особливо до віддалених населених пунктів.
Незважаючи на виклики воєнного часу медіа Сумщини проявляють
приклади стійкості та використання ними «вікна можливостей» для сталого функціонування та розвитку.
Так, наприклад, у березні 2022 року, у розпал бойових дій, ТОВ «ТРК
«ВІДІКОН» ініціювало перемовини з ДП «УКРКОСМОС» та стало вести мовлення на супутнику, яке продовжувалося пів року.
У 2023 році розпочало цифрове мовлення на 48 ТВК у м. Охтирці ПП «ТРК
«ПУЛЬСАР-РТБ», м. Охтирка.
Перед початком повномасштабного вторгнення телерадіоорганізація мала повну технічну готовність до переходу на цифрове мовлення. Проте внаслідок активних бойових дій у м. Охтирці в лютому-березні 2022 року підприємство не змогло вчасно розпочати цифрове мовлення. У 2023 році у телерадіокомпанії завершився термін дії ліцензії на аналогове мовлення, тож мовник провів підготовчі роботи, протестував ефір та перейшов на багатоканальне мовлення.
Компанія також взяла на себе зобов’язання оператора локального
мультиплексу.
У жовтні 2023 ТРК «ТВК» у формі ПП, м. Охтирка, збільшила потужність
передавача у 2, 5 рази (з 0,1 до 0,25 кВт), що дало змогу суттєво збільшити територію покриття.
Продовжило діяльність в умовах релокації друковане видання «Ворскла»,
с. Велика Писарівка. Редакція змогла врятувати обладнання та більшу частину архіву. Збереження тиражу відбулося за рахунок створення додаткового контенту для жителів охтирської громади, де стала розповсюджуватися газета.
Також під час повномасштабного вторгнення на Сумщині з’явилися нові активні онлайн-ресурси: «КОРДОН.МЕДІА», «СУМСЬКИЙ КАНАЛ», «НА МЕЖІ», «Глухів.City».
Окрім того, всі медіа Сумщини стали більш ефективно використовувати можливості діджитал-платформ та активізували співпрацю по обміну контентом.
Важливими чинниками, які допомагають місцевим медіа Сумської області триматися на плаву, стали
- реалізація Національною радою низки рішень для підтримки мовників, насамперед тих, хто працює в прикордонних та прифронтових областях;
- співпраця медіа Сумщини з організаціями-донорами.
У перший день повномасштабного вторгнення Національна рада ухвалила рішення, яким надавала можливість мовникам вносити тимчасові зміни у програмні концепції мовлення за спрощеною процедурою – на підставі листа до медіарегулятора.
З набуттям чинності нового Закону України «Про медіа» процедура змінилася – компанії повинні отримувати дозволи на внесення змін у ліцензії в частині «програмна концепція мовлення» шляхом подання заяв з обґрунтуванням причин та обсягу умов, що не можуть бути ним дотримані, а також із зазначенням строку такого тимчасового відступу.
Так, протягом 2023 року на підставі отриманих від медіарегулятора дозволів на тимчасовий відступ від умов ліцензій скоротили добові обсяги телевізійного мовлення ТОВ «ТРК «АКАДЕМ TV», м. Суми (з 24 годин до 18 годин на добу); ТОВ «ТРК «ВІДІКОН», м. Суми (до 14 годин); радіомовлення – ТОВ «ТРК «ВІДІКОН», м. Суми (до 14 годин). Зменшення добового обсягу мовлення дало змогу ліцензіатам заощадити кошти на трансляцію програм та продовжувати здійснення діяльності.
Ще дві компанії («МІ «РТВ-ЦЕНТР «ВЕЖА» У ФОРМІ ТОВ, м. Конотоп, та ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «ТЕЛЕКОМ-СЕРВІС», м. Шостка) внесли зміни у жанровий розподіл програмного наповнення через неможливість залучати необхідну кількість кваліфікованого персоналу для забезпечення виробництва певної кількості передач, передбачених ліцензіями на мовлення.
Важлива й інша пільга для мовників. За видачу (продовження) терміну дії ліцензії на мовлення розмір ліцензійного збору зменшується на 70% для тих суб’єктів у сфері медіа, передавачі яких (частота/канал (програма) мовлення) знаходяться на територіях можливих бойових дій або на територіях активних бойових дій і перелік яких затверджено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Так, наприклад, ліцензійний збір за видачу ліцензії на цифрове мовлення в мережі МХ-5 у м. Шостці для ТОВ «Телекомпанія «СТС» було зменшено на 70%.
Також мовники можуть отримувати від Національної ради дозволи на тимчасове мовлення зі збільшеною потужністю передавачів терміном на 1 рік (чим скористалася радіостанція «ТВК» з м. Охтирка).
Низка суб’єктів у сфері медіа Сумської області для покращення фінансово-економічного стану компаній активно використовують можливості, які надають громадські організації України та міжнародні організації-донори:
- Національна спілка журналістів України (НСЖУ);
- Незалежна асоціація медіа (НАМ);
- The Fix Foundation;
- Фонд «Партнерство за сильну Україну»;
- European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF);
- Інтерньюз-Україна;
- Репортери без кордонів;
- International Research & Exchanges Board (IREX);
- Інститут масової інформації (ІМІ);
- Агентство США з міжнародного розвитку (USAID);
- Львівський медіафорум (ЛМФ)
Завдяки фінансовій підтримці місцеві медіа можуть покращити технічний стан компаній; пройти навчальні програми для подальшого створення конкурентоспроможного контенту на місцеву тематику; забезпечити редакції резервними джерелами живлення, а працівників – засобами індивідуального захисту.
__________________
Конференція «Досвід редакційних колективів і журналістів прикордонної Сумщини в умовах війни» відбулася в межах субпроєкту «Сприяння обміну досвідом між редакційними колективами та журналістами прикордонної Сумщини в умовах війни», що реалізується ГО «Сумський прес-клуб» за підтримки кафедри журналістики та філології Сумського державного університету в рамках проекту «Посилення стійкості медіа в Україні», що впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
