Новий етап гендерного моніторингу регіональних медіа України у 2025 році, на прикладі аналізу друкованих («Ваш шанс», «Панорама», «Тиждень», «Ярмарок») та інтернет-видань («Сумські дебати», «Сумський інформаційний портал», «Трибуна», «MistoSumy.com», «SumyPost», «0542.ua – Сайт міста Суми) показав, що в обох типах видань переважає цитування чи згадування чоловіків.
Загалом з 15-го по 21 січня було проаналізовано 105 матеріалів у друкованих ЗМІ та 700 в інтернет-виданнях.
Гендерний моніторинг проводиться з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах інтернет-видань (в якій кількості чоловіки та жінки представлені як герої/героїні публікацій (про кого пишуть, згадують у тексті) та експертів/експерток (кого цитують, у кого беруть коментар), наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/виду діяльності жінок.
За вказаний період, зафіксовано найбільше матеріалів як у друкованих, так і інтернет ЗМІ на тему війни, звично багато новин за тематикою «кримінал», «політика/місцева влада» та «медицина/охорона здоров’я». Аутсайдером за висвітленням стали теми, що стосуються соціального захисту, екології та, несподівано, освіти та науки.
Жінки як експертки в інтернет-виданнях переважали у матеріалах що стосуються економіки, соціальної політики та соціального захисту, екології, дозвілля та криміналу. В друкованих – жінки переважали як експертки у матеріалах що стосуються соціальної політики культури та релігії, криміналу та у матеріалах віднесених до умовного розділу «Інше». Зазвичай це життєві історії.
У виданнях гендерний дисбаланс спостерігався у матеріалах на теми медицини, культури та релігії, освіти й науки. Тут жінки переважали як експертки, а як героїні – майже зрівнялися з чоловіками. Такі показники пояснюються тим, що відповідні управління чи відділи на рівні обласної та міської адміністрацій очолюють жінки. Дисбаланс зі значною кількістю експертів та героїв спостерігався у матеріалах на теми, що стосуються війни, політики та діяльності місцевої влади та спорту.
Сумські ЗМІ продовжують використовувати матеріали, що розсилають пресслужби управлінь, організацій, відомств. Це пов’язано із воєнним станом, а отже зменшенням кількості «живих» заходів, як от брифінгів, пресконференцій, також у зв’язку зі зменшенням надходжень від реклами багатьом редакціям довелося скорочувати колективи. А от звичних для ЗМІ передруків у січні фіксувалося значно менше. Це частково вплинуло і на кількість використовуваних фемінітивів, адже раніше завдяки передрукам фемінітиви «кочували» з видання до видання
Тема війни
Значна частина матеріалів у виданнях так чи інакше стосуються війни. У інтернет-виданнях 47% таких матеріалів, а у друкованих – 37%. Значна частина – це повідомлення про загибель воїнів та їх похорони. Інша частина – повідомлення про обстріли території області, руйнування. Вони надаються Сумською обласною військовою адміністрацією. Також ЗМІ подають зведення Генштабу. Новини про руйнування у громадах внаслідок російських обстрілів, надану гуманітарну допомогу подають з посиланням на представників місцевої влади (мери міст, голови громад), але у порівнянні з попереднім моніторингом таких матеріалів стало менше. Коментарі влади стали «централізованими», тобто про все хороше говорить голова ОВА.
Інтернет-видання залучили до коментування теми війни 34% експерток і згадали у матеріалах 21% героїнь. Друковані ЗМІ мають нижчі цифри залучення експерток – 19%, а героїнь тільки 7%.
Детальніше про інтернет-видання
В інтернет-виданнях зафіксовано 38% експерток і героїнь – 33%.
«Сумські дебати» у своєму контенті мають значну кількість матеріалів в основі яких офіційні пресрелізи від представників силових структур, облдержадміністрації. Темі війни присвячено 51% матеріалів.
Жінки як експертки переважали у матеріалах, що стосуються економіки екології дозвілля. Рідше жінки долучались коментувати теми, що стосуються спорту та освіти і науки, що є незвичним, адже цю тему зазвичай запрошують коментувати жінок.
Загалом видання залучило експерток і героїнь майже порівну – 36 і 35% відповідно.
Щодо фемінітивів, то видання ними послуговується на 80%. Серед вже звичних для сумського вуха і ока: депутатка; директорка, юристка; заступниця міністра; керівниця. Так і менш звичні – керманичка; менеджерка, критикиня;
Втім, зустрічаються й маскулінітиви при чому, в означеннях посад, які у вигляді фемінітивів вже більш звичні і видання з подібних маскулінітивів добре утворює фемінітиви: учитель – Оксана Кулик; депутат СМР Ірина Дяденко; керівник вокальної групи Олена Силка; начальник управління освіти Наталія Сергейко.
Сайт «Сумський інформаційний портал» тяжіє до подачі коротких інформаційних повідомлень, де тема подається коротко «обрізаються» навіть пресрелізи де, судячи з матеріалів у інших ЗМІ, був коментар експертки чи експерта. Саме цим і пояснюється 20% експерток і 9% героїнь. Ні фемінітивами, ні маскулінітивами видання не послуговувалось.
«Трибуна» теж подає переважно короткі інформації, що не містять коментарів, але розширені – на теми медицини, бо видання спеціалізується на висвітленні медичної проблематики. У виданні жінки переважають і як експертки – 67% і як героїні – 57%
Видання послуговувалось виключно фемінітивами: заступниця міністра охорони здоров’я, головна спеціалістка; заступниця очільника МВС.
Сайт «MistoSumy.com» (раніше«GOROD.sumy.ua») Залучив 32% експерток та 18% героїнь. Жінки частіше залучалися до коментування тем, що стосуються медицини та у матеріалах що віднесені до умовного розділу «Інше».
Видання послуговується фемінітивами. Їх зафіксовано 100% керівниця; водійка; хірургиня; керівниця театру; прем’єр-міністерка.
Видання «SumyPost» Близьке до балансу експерток – їх 46%, але має більше залучати героїнь. Наразі їх 36%. Журналістам видання вдалося дотриматися гендерного балансу у матеріалах з тематики: «економіка/бізнес», «соцполітика/соцзахист» «інше». Як героїні жінки переважали у матеріалах, що стосуються освіти та дозвілля
Рівень використання виданням фемінітивів складає 75%. Серед них вжито такі: заступниця Міністра; директорка; керівниця проєкту, начальниця департаменту; заступниця міністра оборони; авторка.
Були і маскулінітиви з пресрелізів, з яких доволі легко утворюються фемінітиви: викладач Глафіра МАЛІК; керівник вокальної групи Олена Силка; директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління культури України, доктор історичних наук Лариса Левченко.
На сайті «0542.ua – Сайт міста Суми» експерток зафіксовано 42%, героїнь – 29%. Жінки частіше коментували теми «медицина/охорона здоров’я» та «соцполітика/соцзахист»..
Сайт використовує фемінітиви: заступниця міністра; керівниця проєкту, директорка служби зайнятості; начальниця департаменту; народна депутатка.
За Індексом гендерної чутливості першість за «Трибуною» – 59%. Такий показник став можливим завдяки високим показникам залучення жінок і як експерток, і як героїнь, а також – використанню фемінітивів. «0542.ua – Сайт міста Суми» має показник 54% (з фемінітивами все добре, але варто збільшити присутність жінок). «SumyPost» – 52% (присутність жінок можна збільшити). «Сумські дебати» і «MistoSumy.com» – по 50%. Тут цікаво, що останній має нижчі показники залучення жінок, але послуговується виключно фемінітивами. «Сумський інформаційний портал» отримав 10%. Але цей показник пов’язаний виключно з формою подачі новин.
Про друковані ЗМІ
Тенденцію переважання цитувань чоловіків порівняно з жінками у друкованих ЗМІ не вдалося переламати. Тут експерток – 29%, героїнь – 19%. Як експертки жінки переважали у матеріалах на теми: «культура/релігія» – 100%, «Інше» та «Кримінал» – по 75%, соціальний захист – 67% І зовсім не були представлені у матеріалах, що стосуються економіки, екології.
У газеті «Ваш шанс» кількість експерток і героїнь склала 36 і 42 відсотки відповідно. Жінки частіше коментували теми, що стосуються соціальної політики, криміналу та такі, що відносяться до умовної тематики «інше». Як героїні – частіше згадувались у матеріалах, що стосуються волонтерства та спорту.
Видання до початку повномасштабного вторгнення виходило російською мовою і зовсім не послуговувалося фемінітивами. Нині ж вони на шпальтах видання складають 69%: працівниця ТЦК та СП; директорка закладу; лікарка; народна депутатка; міністерка соціальної політики.
Серед маскулінітивів: депутат Сумської міськради Ірина Дяденко; заступник директора міського департаменту фінансів Лариса Скиртач – тобто такі, з яких видання утворювало маскулінітиви.
Газета «Тиждень» (раніше «Неделя») цього разу взагалі не залучала експерток в жодному із матеріалів і мала тільки 14% героїнь – найбільше у матеріалах, що стосуються дозвілля. Це пов’язано з тим, що більшість текстів номеру, що моніторився, склали офіційні пресрелізи різних відомств, що повідомляли про певні законодавчі зміни у новому році.
Видання послуговувалось виключно маскулінітивами: керівник гуртка Тетяна Мирошнікова; керівник Зоя Шаповал. Втім, це фемінітиви запозичені із прес-релізу. Видання їх не адаптувало .
Газета «Панорама» залучила до коментування матеріалів 29% жінок і згадала їх у своїх матеріалах як героїнь у 8%. Найбільше – 33% героїнь було у матеріалах, що стосуються медицини та охорони здоров’я, героїнь – у матеріалах, що віднесені до умовної теми «Інше» – 25%.
У виданні переважають фемінітиви їх 80%: арбітриня; лікарка-епідеміологиня; лідерка.
У газеті «Ярмарок» зафіксовано 21% експерток і 18% героїнь. Жінки частіше залучалися до коментування матеріалів на тему «Культура і релігія», а також були присутніми у матеріалах, віднесених до умовного розділу «Інше. Видання використовує як фемінітиви: вчителька; упорядниця; віцепрем’єр-міністерка; Заслужена майстриня – їх 40%, так і маскулінітиви: етнограф Леся Гасиджак; упорядниця та видавець Людмила Матюшко; доктор медичних наук Олена Мяловицька, Ольга Банитюк, редактор-коректор видання Олена Щербина. Втім останні переважають.
За Індексом гендерної чутливості кращим став «Ваш шанс» – 50%. Для цього видання це вперше. Тут і показники залучення жінок хороші, і рівень використання фемінітивів високий. Друга – «Панорама» – 40%. Виданню варто більше залучати жінок до коментування тем у журналістських матеріалах. А «Ярмарку» ( 26%) і «Тижню (5%) доречно попрацювати і над збільшенням присутності жінок на своїх шпальтах, і над використанням фемінітивів.
Підсумкове
До всіх видань у цьому моніторинговому періоді є одне зауваження – мало чути жінок. Зрозуміло, що війна внесла свої корективи, але відчувається певна нелогічність, адже поки чоловіки воюють і ми всі про це читаємо у ЗМІ, незрозуміло де ж жінка в цей час?
У газеті «Панорама» зафіксований стереотипний заголовок «Красуні року». У матеріалі йшлося про підсумки та досягнення року спортсменів Сумщини. І тільки розповідаючи про успіхи жінок, у даному матеріалі – про сумських арбітринь, автори не змогли винести в заголовок їх досягнення, а чомусь наголосили на їх зовнішності. Хоча, судячи із тексту, пишатись є чим, адже одна із арбітринь-сум’янок, про яку йдеться, – єдина арбітриня з України, яка допущена суддівським комітетом FIFA до роботи на офіційних поєдинках міжнародного рівня. А от спортивним успіхам чоловіків достойні заголовки знайти вдалося, оминувши опис їх зовнішності чи маскулінності.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС, Сумський прес-клуб
