Давно не бачився з одним своїм друзякою із Чернівців. А як виявилося, він був у нас на Сумщині цього року аж двічі! І не побачилися в Сумах… «Чому?», – питаю по телефону. «Не склалося». «А де був? Що бачив?». «Маленький провінційний райцентр, що сьогодні залишає відбиток у пам’яті неочікуваною доглянутістю та ошатністю. Це Тростянець – козацьке містечко з майже 350-літньою історією», – у відповідь.
Виявляється, мій колега двічі перетнув усю Україну, щоб відвідати вже знані далеко за межами Сумщини тростянецькі фестивалі рок-музики та історичної реконструкції.
«Не повіриш! Але про ваші фестивалі дізнався не з інтернету, а… в Польщі! Був там у приватній поїздці, й один пан розповів про справді європейське містечко на Слобожанщині, про те, як вразило його перебування в Тростянці. Ось і собі захотілося. Звичайно, знав, що тут у вас виробляють смачний шоколад, але щоб рядовий райцентр вразив наповал – і думки не було!», – розповідає Сергій.
Не знаю, чи соромно про це писати, але про те, що нашому Тростянцю вже понад 300 років, я, народжений у Рівному в 1965-му і сумчанин із 1989-го, сам дізнався рівно 15 років тому. Як то часто буває, «все руки не доходили…».
А було це так. У 2002 році до Сум із Києва приїхали представники проекту «Гармонія» за програмою «Громадські зв’язки» агітувати щодо стажування в американському місті Луїсвіль. Як журналіст, подав свої документи. Конкурс був «ще той»! Під час співбесід із організаторами познайомився із Юрієм Бовою – на той час керівником громадської організації «Союз підприємців Тростянеччини». (Забіжу наперед: у США я так і не поїхав, бо, на відміну від Юри, був «запасним» у групі, але ніхто з «основних» не відмовився, не зламав ногу…).
Так от, після тритижневої поїздки у жовтні групи за океан мене аж розпирало від цікавості – як з’їздили, де були, що бачили… Приїхав у Тростянець. При зустрічі Юра все докладно розповів і закинув: «Оце в них життя, не те, що в нас. А як би хотілося, щоб і в Тростянці всі жили по-людськи!». Слово-за-слово, розговорилися про історію міста (Тростянець заснували у другій половині 17 століття правобережні козаки, й існує думка, що сталося це після козацької поразки від поляків під Берестечком), стосовно комунальних та інших містечкових проблем. Я й гадки тоді не мав, що вже за три роки Бова стане Тростянецьким міським головою!
Юра народився в 1972-му в родині робітників у селі Олексине Тростянецького району. Закінчив Харківський автомобільно-дорожній технічний університет. А вже у 1993-му зареєстрував підприємство «Меркурій», яке у 1998-му було нагороджене головою Сумської облдержадміністрації, як найкраще підприємство за рівнем сплати податків в області. У 1998 і 2002 роках обирався депутатом Тростянецької міськради. Був членом комісії з бюджету і на той час перебував в активній конфронтації з тодішнім міським головою в питаннях щодо закупівельних цін. У 2000 р. разом із іншими підприємцями створив та очолив громадську організацію «Спілка підприємців Тростянеччини», метою якої було навчання підприємців веденню бізнесу, бухгалтерському обліку, допомога в юридичних тонкощах законодавства, відстоювання прав та інтересів малого підприємництва.
На третьому скликанні у 2005-му був обраний міським головою, а на позачергових виборах 2006-го містяни знову переобрали його на цю посаду. Саме в ті роки Бова й розпочав реалізовувати свою давню мрію щодо реформування всіх сфер життєдіяльності райцентру. Був розроблений стратегічний план економічного розвитку міста із трьома пріоритетними напрямками: інвестиції; розвиток малого та середнього бізнесу через розвиток туризму; створення належної комунальної інфраструктури. Бюджет Тростянця значно поповнився фінансовими ресурсами завдяки тому, що скоротився тіньовий бізнес.
Але це подобалося не всім. У вівторок, 3 жовтня 2006 р. о 20:30 невідомі напали на Юрія Бову біля його будинку. З черепно-мозковою травмою та зі струсом мозку його доставили в реанімацію Тростянецької центральної районної лікарні, в якій постраждалий провів кілька місяців. На місці події знайшли бейсбольну біту. Тростянецький райвідділ міліції порушив кримінальну справу за фактом нападу.
На наступний день, 4 жовтня, о 23:00 невідомі вибили вікна і двері в магазині будівельних матеріалів, що належав приватному підприємцю Риті Бові – дружині Юрія. Вона попросила захисту у співробітників міліції, і їй надали охорону. Охоронялася також палата в ЦРЛ, в якій знаходився постраждалий.
Крім того, 4 жовтня члени виконкому Тростянецької міськради звернулися до міністра МВС Юрія Луценка та генпрокурора і зажадати посиленого контролю розслідування цієї справи. А 6 жовтня сотні тростянчан вийшли на акцію протесту «Руки геть від мера!». Вони були обурені тим, що напад на посадовця міліція трактувала як хуліганство.
Пізніше керівник обласної міліції завив, що справу розкрито: розправу з Бовою замовив місцевий підприємець. Його та двох виконавців заарештували. Судові «розбірки» тривали довгі роки. Спочатку організатор замаху півтора року утримувався в Сумському СІЗО. Але в 2008-му… запобіжний захід суд замінив на підписку про невиїзд, звільнивши підсудного з-під варти прямо в залі суду. Згодом виконавці злочину пішли на співпрацю зі слідством, прямо вказавши на замовника. Та останній у 2013 р. зник і був оголошений у розшук. (Наразі він переховується в тимчасово окупованому Криму).
На той час (у 2010-му) Бову переобрали на посаду вже втретє, а в 2015-му він у четвертий раз став Тростянецьким міським головою. На останніх виборах рівень довіри до Юрія досяг майже 70%.
Прикметно, що окрім фізичного впливу на життя Юрія недруги впливали і морально. Так, наприклад, на виборах у 2010 р. районна організації партії «Наша Україна» висунула кандидатом на посаду міського голови його двійника – Юрія Бову. Причому, новоспечений кандидат перед подачею документів до територіальної виборчої комісії змінив паспортні дані. (Раніше в його паспорті значилося: Олександр Сметанко. Мав середню спеціальну освіту, за фахом – фельдшер, але в автобіографії написав, що працював «медичною сестрою». На запитання місцевих журналістів він не зміг пояснити, чому балотується в мери міста і що буде робити для розвитку Тростянця в разі своєї перемоги).
А в часи правління в державі «регіоналів» на Юру (не члена Партії регіонів!) здійснювався політичний тиск, і його намагалися відсторонити від посади, через що також доводилося доволі довго судитися. Також «регіоналівська» більшість через неявку тривалий час блокувала проведення сесій міськради… Але Бова не здавався і не відступав.
Тим часом місто мінялося на краще, а з ним – і життя його мешканців. За 2005-2008 роки житловий фонд Тростянця було повністю переведено на індивідуальне опалення: у всіх 144 комунальних багатоквартирних будинках встановили індивідуальні газові або електричні котли, завдяки чому жителі стали в рази менше витрачати коштів на опалення своїх квартир. Відтак тут не знають, що таке борги за спожиту теплову енергію, оскільки всі платять вчасно і в повному обсязі. І при цьому в місті зняли з порядку денного низку проблем у комунальному господарстві, наприклад, стосовно поривів тепломережі, що зазвичай супроводжується розритими дорогами та подвір’ями.
Наразі котельні міста переведено на тверде паливо. Покрівлі практично всіх багатоповерхівок якісно відремонтовані, замінено системи водопостачання та водовідведення на пластикові.
«Я прихильник того, що віддавати людям житло в ОСББ не можна без капітальних ремонтів дахів, комунікацій тощо. Завдання влади – ремонтувати житловий фонд, бо міські гроші – це кошти громади. І стан житлового фонду – це лакмусовий папірець, обличчя міської влади. Якщо влада не хоче виконувати свої функції, то видумує різні способи це виправдати. Створення ОСББ без капремонту – маніпуляція», – зазначає Тростянецький міський голова.
Сьогодні на всіх 7 водозаборах міста стоять польські насоси, запроваджено сучасні автоматичні системи подачі і регулювання тиску води, завдяки чому поліпшилася сама робота системи міського водопостачання. Проведено повну реконструкцію залізничної станції та вокзалу.
Протягом кількох років у Тростянці настільки по-господарськи взялися за енергозбереження, що сьогодні місто має право претендувати на роль одного з «енергетичних лідерів» в Україні. Зокрема, запроваджено енергоефективні заходи у вуличному освітленні та збільшено кількість ліхтарів із 158 до 1,3 тис. штук і на кожному з них почали заощаджувати майже 80% електроенергії: на вулицях вивели з експлуатації енергоємні ртутні лампи потужністю 125 і 250 Вт та встановили інші – енергозберігаючі люмінесцентні, а також натрієві. Окрім цього, почали використовувати двотарифні лічильники і сучасні ліхтарі економ-класу. Культурно-мистецькі перлини Тростянця зараз підсвічуються сучасними світлодіодними ліхтарями низької потужності, а за годину підсвічування витрачається лише кілька гривень. У житловому фонді за фінансової підтримки міжнародного фонду «Євразія» запроваджено реалізацію програми «Встановлення енергоефективних систем освітлення в місцях загального користування житлового фонду», що дало можливість повністю освітити всі під’їзди та прибудинкові території сучасними антивандальними ліхтарями і запровадити економію електроенергії завдяки датчикам руху на кожному поверсі багатоквартирних будинків. «На прикладі Тростянця можна було б запровадити державну програму!», – наголошує Бова.
Також у Тростянці завдяки управлінським напрацюванням створено «соціальний» гуртожиток та запроваджено рух «соціального» комунального автобусу. Громадськість через створену систему голів вуличних і квартальних комітетів активно залучається до бюджетного процесу і управлінням питаннями благоустрою міста. Наприклад, впроваджено проект «Покращення санітарного та екологічного стану м. Тростянець шляхом залучення громадськості до централізованого вивезення твердих побутових відходів», що фінансувався Фондом сприяння місцевому самоврядуванню. А голови вуличних комітетів наділені повноваженнями контролювати і зупиняти на їх територіях будь-які роботи комунальників, якщо вони суперечать волевиявленню місцевих мешканців. Також у голів вуличкомів є право на позачерговий прийом у міського голови, а міськрада передплачує їм місцеву газету, де публікуються оголошення і регуляторні акти міської влади.
«Близько 1 мільйона гривень ми виділяємо на громадський бюджет для вирішення різних питань у 7 мікрорайонах міста. Виходимо з того, що від глобальних проблем йдемо до людей, робимо те, що хоче громада. Не чиновник повинен вирішувати, що робити. Його завдання знати, де відремонтувати каналізацію, дорогу, очисні споруди і т.д. За стихійні звалища штрафуємо рідко, бо розбираємося у причині, а не в наслідках цього. Наприклад, 80-річна бабуся отримає інсульт або інфаркт, коли почує про штраф у 1,5 тисячі гривень, і будеш уже думати як допомогти їй у лікуванні. А культуру поводження зі сміттям починаємо прищеплювати ще в дитсадках із навчальної програми «Чепурик», – розповідає Бова.
Відтак дуже швидко місто, що ще 10-12 років тому потерпало від сміття, неосвітлених вулиць та злиднів, звідки хотіли виїхати до 70% мешканців, вийшло на друге місце у всеукраїнському рейтингу за рівнем благоустрою. Сьогодні медичну допомогу населенню міста надають 5 закладів охорони здоров’я, при відділі соціальної допомоги діє центр реабілітації дітей-інвалідів, функціонує 5 дошкільних навчальних закладів (відвідуваність дитсадків – 97% від усіх дітей міста дошкільного віку, що є найвищим показником у регіоні) та 6 загальноосвітніх шкіл, один професійний ліцей, 2 навчально-консультативні пункти вищих навчальних закладів – Сумського державного університету та Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». На території Тростянця діють також 12 транспортних та автодорожніх організацій, що забезпечують перевезення вантажів та пасажирів, утримання дорожнього господарства. І це в місті, де проживає лише близько 21-ї тисячі мешканців!
У Тростянці натхненно працювали і над створенням туристичного іміджу.
Були відновлені історично-архітектурні пам’ятники міста, такі як «Круглий двір» (що не має аналогів в українській архітектурі) і «Палац Голіцина», де проводяться щорічні культурологічні заходи. Це фестиваль історичної реконструкції «Стара фортеця. Подорож крізь століття», який за оцінками учасників історичних клубів – один із найкращих фестивалів України; міжнародний фестиваль класичної музики «Чайковський Fest», де збираються найкращі музичні виконавці; міжнародний молодіжний музичний фестиваль «Схід-Рок», учасниками якого є як молоді музиканти, так і зіркові виконавці. А ще у Тростянці проводиться «Нескучний ВелоFest» для любителів активного відпочинку. Ці фестивалі, що фінансуються поза бюджетом міста, за сезон приваблюють загалом вже 25-30 тисяч облікованих туристів і стали не лише самоокупними, але й прибутковими заходами.
«Як почалася війна з Росією, то було трішки боязно проводити фестивалі у Тростянці, адже 30 кілометрів до державного кордону – це якраз дальність польоту снарядів системи «Град». Але проведення саме патріотичних і міжнародних фестивалів було нашим принциповим рішенням щоб показати, що тут Україна, тут патріоти і «зелених чоловічків» тут не чекають», – підкреслює міський голова.
Крім того, у Тростянці вже 10 років проводяться пленери художників, які традиційно дарують місцевій картинній галереї свої роботи, а в старовинній садибі Леопольда Кеніга (який свого часу відіграв важливу роль у житті міста, побудувавши більше десяти підприємств та «завівши» сюди окрему гілку залізниці) діє «Музей шоколаду і кави». Декілька разів на рік у палаці Голіцина проводяться вечори класичної музики, на яких показують свою майстерність гри на фортепіано, скрипці, віолончелі музиканти з України, Японії, Німеччини, Південної Кореї та інших країн.
Для активного відпочинку містян у місцевому парку знаходиться майданчик для гри в пляжний футбол, тенісний корт, баскетбольна площадка, велодоріжка та антивандальні тренажери, на дитячому майданчику розташований ігровий комплекс «Бастіон» та казкові фігури. В зимовий період на ставку в парку влаштовується ковзанка, а влітку – катання на катамаранах.
Завдяки зусиллям міського голови у Тростянця з’явилися міста-побратими з Польщі – Богухвала та Кожухув; запроваджено щорічне нагородження найкращих земляків почесним знаком «За вклад у розвиток м. Тростянець»; започаткували святкування дня міста; з’явився герб Тростянця та його прапор. До того ж, всі керівники комунальних підприємств були по кілька разів у Польщі і переймають досвід сусідів, щоб місто розвивалося інноваційно.
Не забувають у Тростянці і про економіку. Найвідомішим підприємством і флагманом місцевої промисловості в теперішній час є шоколадна фабрика, що належить компанії Mondelēz International (колишня Kraft Foods) і яка відома своєю продукцією торгових марок «Корона», «Alpen Gold», «Jacobs», «Tuc», «Barni» і «Milka». Завдяки іноземним інвестиціям підприємству вдалося подолати фінансову кризу та зайняти одне з провідних місць на ринку шоколадної продукції в Україні, стати одним із кращих технологічних підприємств Європи та єдиним у державі підприємством, що має закритий цикл виробництва шоколаду, включаючи переробку какао-бобів. На сьогодні фабрика є й одним із найбільших роботодавців міста.
«Рівень прямих інвестицій у Тростянець від іноземних компаній за останні 8 років склав 200 млн доларів і це найкращий показник в Україні. Зараз у нас є кілька пріоритетів: продовження довгострокового співробітництва з шоколадною фабрикою, розробка співпраці з компаніями, які готові у нас працювати по сонячній енергетиці, кластерне виробництво і розвиток промислових парків. Працюючи з великим бізнесом, ми не забуваємо і про дрібний: допомагаємо людям відкрити та розвивати власний бізнес», – розповідає міський голова.
Рівно рік тому у Тростянці відкрили оновлений, сучасний денний ринок, а по суті – торговий комплекс європейського рівня.
«Об’єднавши зусилля – суб’єкти господарювання вклали кошти в будівництво павільйонів, а міська влада – в благоустрій території ринку, ми створили додаткові 50 робочих місць і тепер пропонуємо чудовий сервіс нашим городянам. Це яскравий приклад того, як можна своїми силами, не чекаючи «манни небесної» зробити своє місто кращим!», – заявляє Юрій Бова.
Останні 5 років поспіль кращі практики Тростянецької міськради у різних номінаціях конкурсу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» визнаються одними з кращих по залученню інвестицій, використанню історичної та культурної спадщини для розвитку міста, залученню громадськості до управління бюджетним процесом у місті, стимулюванню економічної активності, створенню робочих місць тощо. За інформацією директора з питань розвитку Асоціації об’єднаних територіальних громад і експерта DESPRO (швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні», спрямованого на покращення системи державного управління шляхом підвищення ролі місцевого самоуправління) та Програми Ради Європи Ігоря Абрамюка, подібного досягнення не має більше жодне місто в Україні. Але це й далеко не повний список досягнень, хоча й не для нагород змінюється Тростянець на краще.
А всю цю роботу координує невелика команда, оскільки в міськраді працює всього 37 осіб. Майже весь колектив – віком до 40 років, він разом береться за розробку і впровадження найсміливіших проектів розвитку, не боїться нових технологій і вміє ними користуватися. Так, ще у 2013 році в міськраді було введено електронний документообіг, пізніше – єдину систему місцевих петицій, створено веб-платформу «Відкрите місто», де можна позначити будь-яку міську проблему. На розгляд останньої в чиновників є лише три дні і місяць – на її усунення.
На сесію Тростянецької міськради вже давно вхід абсолютно вільний, а самі засідання транслюють в інтернет он-лайн. А ще всім 26-ти депутатам для роботи закупили через тендер планшети, тож голосування на сесіях – лише персональне і під пильним оком двох відеокамер. «Всі послуги, які тільки можна запровадити в електронному вигляді, ми втілили», – зазначає Тростянецький міський голова.
А ще у Тростянці за рік проходить з десяток толок, акції по оновленню зелених насаджень «Посади своє дерево», благодійні акції по зарибленню місцевих водойм мальками судака, білого амура, коропа, карасів, щуки. У планах – створити реально діючий індустріальний парк, звести сучасний культурно-освітній центр…
Щомісяця до Тростянця приїздить по кілька різних делегацій переймати досвід та запозичувати краще.
Але й Бова з однодумцями не цураються порад. За його словами, у маленькому місті важче все робити через брак людських і фінансових ресурсів, але дуже хочеться жити в країні самоврядних успішних громад. Де є гарні умови для роботи людей, гарні умови для проживання та культурне середовище, де є економіка замкнутого циклу.
Між іншим, Юрій Бова одружений, має із дружиною двох дітей. Він є віце-президентом Асоціації відкритих міст і віце-президентом Клубу мерів, членом правління Асоціації малих міст, почесним президентом «Союзу підприємців Тростянеччини», засновником благодійного фонду «Доброта» та клубу любителів творчості П.І. Чайковського, автором багатьох публікацій з питань розвитку підприємництва та місцевого самоврядування, був учасником низки програм і проектів BIZPRO, «Східна Європа», ТАСІS, Євросоюзу, USAID, тренінгів і стажувань у Польщі, Чехії, Латвії, Франції, США та інших країнах. Цієї весни став лауреатом загальнонаціональної премії «Людина року – 2016», серед програмних цілей і завдань якої – щоб громадськість знала про конкретні досягнення найбільш успішних представників української нації, даючи, таким чином, шанс усім співвітчизникам скористатися їхнім досвідом, реальною історією успіху як еталоном для наслідування.
Цього року місто Тростянець, яке вже сьогодні живе за принципом «якщо не красти, то грошей вистачить на все», відмітив і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«Децентралізація передала на місця кошти, повноваження і відкрила нові можливості для позитивних змін. Чисті вулиці, цілі покрівлі, діодні ліхтарі, будівництво сонячної електростанції – все можливе, як показує приклад Тростянця на Сумщині, якщо працювати сумлінно і з любов’ю до людей та України… Три роки тому, коли моя команда розпочинала реформу децентралізації, мало хто вірив у її успіх. Але я був впевнений, що вона – одна з ключових для позитивних змін і успіху України. Сьогодні ми запускаємо дуже важливі реформи в економічній і соціальній сфері, і я теж вірю в їх успіх. В тому числі тому, що сьогодні є активність і ініціатива на місцях, і тільки спираючись на цю ініціативу ми досягнемо успіху в економіці, охороні здоров’я, освіті, в усіх ключових реформах», – написав прем’єр-міністр у Facebook.
А нещодавно, 6 жовтня, Юрій Бова виступив на Київському міжнародному економічному форумі в секції «Сучасні інструменти регіонального розвитку». Разом із віце-прем’єр-міністром – міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадієм Зубком, головами Львівської, Херсонської та Черкаської ОДА, віце-мером містечка Менло-Парк із Силіконової Долини (США) обмінялися з гостями форуму думками щодо інвестклімату, стратегій розвитку, освітньої політики та децентралізаційних процесів у державі. Також говорили про світові виклики і наші завдання по створенню сприятливого середовища в Україні. Приємно, що у виступах спікерів та зокрема Геннадія Зубка багато говорили і про Тростянець, як приклад успішного розвитку міста.
На 29 жовтня ЦВК призначила перші вибори в 9 утворених нещодавно об’єднаних територіальних громадах Сумської області, в тому числі і в Тростянецькій міській ОТГ. На посади голів претендують 48 людей. І якщо в Чернеччинській ОТГ Сумського району та Дубов’язівській ОТГ Конотопського району зареєстровано по 10 кандидатів на крісло очільника громади, то в Тростянецькій ОТГ претендент один – нинішній Тростянецький міський голова Юрій Бова. Очевидно, що цей керівник довів свою спроможність вести людей за собою, покращуючи життя громади, а інші можливі претенденти на нову посаду навіть не висували свої кандидатури, вважаючи змагання з Бовою за електоральні голоси марною справою. І це сьогодні теж унікальний випадок.
«Є інші Тростянці в Україні, але наш, рідний, по своїй чарівності, красі, доброзичливості – єдиний у світі! Все це знак того, що наша команда робить правильні речі. А ті стратегічні напрямки, які ми обрали, ми ж їх пояснюємо і нашим мешканцям. Ми говоримо: дивіться, наша робота, наш стратегічний план – вірні, і свідченням цьому є нагороди Ради Європи за те, що ми правильно кожного року виконуємо ті чи інші проекти із залучення додаткових ресурсів до реалізації завдань реформи місцевого самоврядування, розвитку громади і підвищення якості надання послуг населенню, а також кращих практик органів місцевого самоврядування з питань соціально-економічного розвитку територій, їх відповідності європейським стандартам і світовим тенденціям. «Комфортно працювати, комфортно жити, комфортно відпочивати» – цей принцип, що є в Європі, він сьогодні є і в Тростянці», – наголошує Юрій Бова.
По-моєму, сьогодні Тростянець – справді «європейське диво», форпост і оплот у розвитку державності України, що запросто може конкурувати з найгарнішими провінційними містечками і секрет успіху якого – в патріотичній любові мешканців до рідного міста, чесній та відкритій роботі місцевої влади, завдяки якій вдалося досягнути вражаючих позитивних змін.
Віталій Кохан
Фото автора та з відкритих джерел
