Відома цитата приписується французькому королю Людовику XVIII і зазвичай вживається у значенні: бути точним, не запізнюватися – чинити по-королівськи. Хоча зокрема «Енциклопедичний словник крилатих слів і виразів» http://bibliograph.com.ua/encSlov/18/67.htm автора-упорядника Вадима Сєрова стверджує, що повна версія фрази має інше значення: точність – ввічливість королів, але обов’язок для їхніх підданих. Тобто король зовсім не зобов’язаний бути точним (строго дотримуватися розпорядку дня, години прийому тощо). Його точність – це тільки його люб’язність, знак уваги до когось, і аж ніяк не обов’язковий атрибут королівського статусу.
Наші мас-медіа мають бути точними не лише з люб′язності. Точність – це норма їх роботи, що один обов′язковий стандарт, дотримання якого означає відповідність реальності кожного поданого факту, назв, цифр, відсотків та інших даних; точність цитування висловлювань.
Спочатку відзначимо, що цей стандарт – один із тих, якого ЗМі дотримуються найкраще. Проте не завжди. Тому, знайомлячись із повідомленнями медіа, майте на увазі: не варто вірити кожному слову – воно може бути неточним, отже – неправдивим.
Іноді неточність є результатом недостатньої компетентності журналіста, як, наприклад, у сюжеті «UA.Суми» http://tv.sumy.ua/zator-u-tsentri-sum-cherez-lichylnyk-gazu-lyudy-perekryly-dorogu/, коли журналіст неправильно називає вулицю, плутаючи назву зі старою: «Машини намагаються проїхати на Черепіна… на Героїв Крут… здається…». Мова й справді про вулицю Черепіна, що після декомунізації перейменована на Героїв Крут. Але це було досить-таки давно, аби журналіст дозволяв собі помилятися.
Приклад недостатньої професійності бачимо і на сайт «Данкор», де 1 грудня розміщена інформація «В Сумах наркоман угрожал покончить жизнь самоубийством» http://www.dancor.sumy.ua/news/newsline/218679
Тут неточність є результатом порушення етики, адже автор публікації без жодних доказів називає затриманого наркоманом. Хоча в самому матеріалі підтвердження цьому немає. Йдеться лише про агресивну поведінку молодика і те, що «В дальнейшем, была обнаружена и ВЕРОЯТНАЯ ПРИЧИНА (виділення авт.) такого поведения. На полу в комнате было рассыпано вещество растительного происхождения. В этой же комнате на столе стоял самодельное устройство для употребления указанного вещества, а рядом с ним сверток, полиэтиленовый пакет и стеклянная банка, наполненные веществом, похожим на каннабис». Тобто йдеться про припущення, тож журналіст не має права ні ставити діагноз без підтвердження медичних експертів, ні називати людину злочинцем без відповідного рішення суду.
«Добігають кінця ремонті роботи з благоустрою Шосткинського басейну», – повідомляє сайт «Шостка. net» з посиланням на ТРК «Акцент» http://www.shostka-rada.gov.ua. Але давайте вдумаємося, чи хоч один факт із повідомлення є точним? Тут, до речі, відсутня достовірність, немає балансу, про які ми говорили в попередніх публікаціях. Та й загалом все «приблизно»: «Ремонті роботи з благоустрою Шосткинського басейну стартували ще у вересні місяці. Зараз вони добігають кінця. У закладі вже утеплені зовнішні стіні, а старі вікна замінені на сучасні енергозберігаючі. На дані ремонтні роботи було виділено близько півтора мільйона гривень». http://meria.shostka.net/anons/dobgayut-kncya-remont-roboti-z-blagoustroyu-shostkinskogo-basejnu/ А чий це басейн? Хто проводить ремонтні роботи й на чиє замовлення? Хто виділив гроші на ремонт і яка їх сума є точною? Звідки інформація про завершення робіт?.. Тобто повідомлення ніби й є, але чіткого уявлення, про що йдеться, ми так і не отримуємо.
Таким «приблизним» є й матеріал сайту «Сумські дебати» «У керівництві Тростянецької РДА відбудуться кадрові зміни» (8 грудня, http://debaty.sumy.ua/news/u-kerivnytstvi-trostyanetskoyi-rda-vidbudutsya-kadrovi-zminy/ ; текст даємо без виправлень).
Читаєм: «Як стало відомо «Сумським дебатам» у Тростянецькій райдержадміністрації найближчим часом МАЮТЬ ВІДБУТИСЯ серйозні зміни. ЗА НАШОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ниніжній очільник Тростянеччини Дмитро Назаренко йде на підвищиення, НАЧЕБТО НАВІТЬ в іншу область, для чого чиновник уже почав оформляти ВІДПОВІДНІ документи.
Натомість на його місце РОЗГЛЯДАЮТЬ дві кандидатури: нинішній перший заступник голови Тростянецької РДА Олег Сипко та заступник голови Тростянецької РДА Аліна Шацька. ПРИЧОМУ З БІЛЬШОЮ ВІРОГІДНІСТЮ посаду голови все ж посяде Сипко».
Виділення прописними літерами наше, аби підкреслити неточність інформації, де не називають джерело повідомлення; лише припускають щось, а не подають перевірені факти; користуються маніпулятивними недомовками – хто, наприклад, розглдяає ті дві кандидатури? – хтось і десь! Якщо ми бачимо повідомлення з подібними замовчуваннями, розуміємо: довіряти їм не варто, принаймні цілком.
Незнання чи умисне пересмикування бачимо й у публікації «Сумських дебатів» «Роменці не хочуть об’єднуватися із батьківщиною Ющенка» за 4 грудня http://debaty.sumy.ua/news/politics/romentsi-ne-hochut-ob-yednuvatysya-iz-batkivshhynoyu-yushhenka/.
Текст даємо без змін: «Міський голова Ромен Сергій Салатун та секретар міської ради Валерій Мицик зустрілися з жителями багатоповерхівок по вул. Київській, що поблизу молокозаводу, з метою роз’яснення перспективи формування територій громад с.Бобрик та с.Плавинище в частині приєднання з центром до с.Пустовійтівка.
Дане питання гостро постало, адже фактично будинки по вул. Київській ( поблизу молокозаводу та міського кладовища) розташовані на території с. Бобрик, депутатським корпусом якого виявлено бажання приєднатися до с. Пустовійтівка.
На думку мешканців, дана пропозиція є нелогічною. За бажанням с.Бобрик та с.Пустовійтівка має бути окремою громадою, а територія молокозаводу має відноситись до міста, враховуючи соціально-економічні особливості та розвиток інфраструктури населеного пункту.
Сергій Салатун та Валерій Мицик зауважили, що ініціатори об’єднання не мають права не рахуватися з думкою громади.
Результатом цих обговорень однозначно є небажання мешканців об’єднуватись з Пустовійтівкою.
Нагадаємо, село Пустовійтівка є малою батьківщиною екс-президента України Віктора Ющенка».
Не будемо аналізувати стиль та логіку викладу цього повідомлення, бо тут виразні проблеми, але вони відносяться до іншого критерію оцінки публікацій – доступності. Що ж до точності, то звернемо увагу на останнє речення – про село Пустовійтівку, що є малою батьківщиною Віктора Ющенка.
Якщо поняття «велика батьківщина» зазвичай означає країну, громадянином якої є людина, то «мала батьківщина» позначає населений пункт, де людина народилася. Біографічні довідки про Віктора Ющенка одностайно називають його місцем народження село Хоружівку Недригайлвського району. Тож село Пустовійтівку Роменського району так називати не можна.
Сайт «Голос Конотопа» у матеріалі «Конотопських студентів вчили протидіяти насильству» http://konotop.in.ua/novosti/ostann-novini/konotopskih-studentiv-vchili-protidiyati-nasilstvu/ теж далекий від точності: «4 грудня у рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насилля» у Політехнічному технікумі відбулась зустріч студентських лідерів з представниками Конотопського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
На заході обговорювались питання протидії насиллю у молодіжному середовищі та актуалізації підвищення рівня правової свідомості сучасної молоді.
Учасникам заходу надали корисні роздаткові матеріали, де визначені телефони «гарячих ліній» та доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції України, а також описані алгоритми дій у разі виникнення різних кризових ситуацій».
Для неконотопців варто б назвати правильну назву закладу, де проходив захід, – Політехнічний технікум Конотопського інституту Сумського державного університету. Виникає запитання: хто є студентськими лідерами і скільки ж їх у Політехнічному технікумі, що зустріч проводили не з усіма студентами, а лише з ними? З ким саме відбулася зустріч, чому цю людину не названо? Чому читачам не запропоновані телефони «гарячих ліній», адже логічним було б поширювати таку інформацію?
Не розуміють вимог точності і працівники сайту «Роксолана Макси». У матеріалі «Сміттєва мапа» (22 грудня, http://roxolana.com.ua/kartina-nedeli/smittyeva-mapa.html ) розповідається, що до редакції звернувся читач зі скаргою на засмічення берега річки. Редакція робить хорошу справу: «Ми вирішили спробувати ще один спосіб боротьби з незаконними сміттєзвалищами та розмістили інформацію про черговий смітник на інтерактивній мапі на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.
На місце смітника виїжджав державний інспектор з охорони навколишнього природнього середовища Сумської області Володимир Фрик разом з представником міської ради. Інспектор виміряв площу засмічення та направив припис на так зване генеральне прибирання берега річки Охтирка. Лише після наганяїв від екологів, комунальники нарешті ліквідували смітник».
Та більш ефективною була б точна інформація, яке саме комунальне підприємство має прибирати територію, кому було направлено припис тощо.
Конотопський сайт «05447» 13 грудня повідомляє: «Після виступу проти Петра Порошенка мера Артема Семеніхіна викликали на допит щодо блокади «торговлі на крові» https://www.05447.com.ua/news/1891989. Не будемо вникати у правові колізії ситуації, зауважимо лише, що, згідно з законодавством України, мерів у нас немає. Губернаторів, до речі, також. Це в побутовому спілкуванні ми можемо вживати такі слова. Але офіційно маємо не мерів, а міських голів; не губернаторів, а голів обласних адміністрацій.
Редактори, які дозволяють таке використання, виправдовуються, мовляв, «так коротше». Але це є неточністю, порушенням. Хоча, на жаль, бачимо з моніторингу: практично всі мас-медіа використовують ці назви посад. Того й чекай, що пан президент сусідньої агресивної держави прийде «визволяти» мерів і губернаторів, бо вони, напевне, не українські чиновники!
На підтвердження. «Роботу конотопських трамваїв умисно саботують у МЕРІЇ?» http://konotop.in.ua/novosti/ostann-novini/robotu-konotopskih-tramvayiv-umisno-sabotuyut-u-meriyi/ .
«У Сумах на зупинках з’являться нові урни» https://tribuna.sumy.ua/news/u-sumah-na-zupynkah-zyavlyatsya-novi-urny/ : «Урни для сміття нового зразка почнуть встановлювати на зупинках громадського транспорту Сум цього місяця. Таку обіцянку сьогодні, 11 грудня, дав директор департаменту інфраструктури Григорій Яременко МЕРУ міста».
І так далі, і так далі…
Ще один приклад навіть важко назвати зразком неточності. Назва йому інша: плагіат. Тобто текст вкрадено у іншого видання/автора без жодного посилання на оригінал.
Так, сайт «Газета Ахтырка» 1 грудня досить точно й чітко повідомляє «Новый 2018 год: сколько отдохнут украинцы» http://ahtyrka.com/news/novyj-2018-god-skolko-otdoxnut-ukraincy.html
Отже, текст: «На новогодние и рождественские праздники украинцев ждут парные тройные выходные. Но в целом отдыхать будем на день меньше, чем на зимние праздники в прошлом году.
Выходные на Новый 2018 год в Украине продлятся 3 дня – с 30 декабря (суббота) по 1 января (понедельник) включительно. 31 декабря в 2017 году приходится на воскресенье.
7 января (Рождество) 2018 года тоже приходится на воскресенье, поэтому понедельник, 8 января, будет нерабочим днем. Таким образом, выходными будут снова три дня подряд: 6, 7 и 8 января.
В целом, в январе будет 10 выходных дней, включая обычные выходные и праздничные дни. Предпраздничных рабочих дней, укороченных на час, не предусмотрено.
Между тем в России новогодние выходные продлятся на четыре дня дольше. Начнутся они в субботу, 30 декабря, а на работу выходить нужно будет только 9 января 2018-го. Пятница 29 января будет сокращенным рабочим днем. Таким образом, в общей сложности россияне в январе будут отдыхать почти полмесяца – 14 дней.
Напомним, в январе 2017 г. украинцы в целом отдыхали 11 дней (включая выходные)».
Давайте потрудимося і звіримо це з інформацією «Выходные на Новый год 2018: сколько отдохнут украинцы», розміщеною ще 2 листопада на «Корреспондент.net» https://korrespondent.net/ukraine/3902654-vykhodnye-na-novyi-hod-2018-skolko-otdokhnut-ukrayntsy : «На новогодние и рождественские праздники украинцев ждут парные тройные выходные. Но в целом отдыхать будем на день меньше, чем на зимние праздники в прошлом году.
Выходные на Новый 2018 год в Украине продлятся три дня – с 30 декабря (суббота) по 1 января (понедельник) включительно. 31 декабря в 2017 году приходится на воскресенье.
7 января (Рождество) 2018 года тоже приходится на воскресенье, поэтому понедельник, 8 января, будет нерабочим днем. Таким образом, выходными будут снова три дня подряд: 6, 7 и 8 января.
В целом в январе будет 10 выходных дней, включая обычные выходные и праздничные дни. Предпраздничных рабочих дней, укороченных на час, не предусмотрено…
Между тем в России новогодние выходные продлятся на четыре дня дольше. Начнутся они в субботу, 30 декабря, а на работу выходить нужно будет только 9 января 2018-го. Пятница 29 января будет сокращенным рабочим днем. Таким образом, в общей сложности россияне в январе будут отдыхать почти полмесяца – 14 дней.
Напомним, в январе 2017 года жители Украины в целом отдыхали 11 дней (включая выходные)».
Чомусь не віриться, що два різні автори – у Києві та в Охтирці – писали ось так однаковісінько. А вам віриться?.. Між тим, відсутність точного посилання говорить, що текст «народжували» таки на охтирському сайті…
Ось так нас «водять за ніс» наші ЗМІ.
Будьмо недовірливими!
Алла ФЕДОРИНА
Проект Сумського прес-клубу «Сім разів провір – один раз повір» здійснюється за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.
