На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Чи законно знімати на вулиці чи, наприклад, в приміщенні районної ради людей на телефон, а потім викладати в інтернеті уривки з цього відеозапису зі своїми коментарями?»
– Чинним законодавством України встановлено заборону тільки на таємну зйомку фізичних осіб. Можна робити зйомку за допомогою телефонів, фотоапаратів з функцією відеозапису, різноманітних відеокамер, але не використовуючи спеціальні технічні засоби з вбудованими відео- та фотокамерами. Адже використовувати спеціальні технічні засоби у випадках, визначених законом, можуть виключно правоохоронні органи. Статтею 195-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації у вигляді штрафу від 3 400 до 8 500 гривень. За незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації статтею 359 КК України передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 3400 до 17 000 гривень, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк. У випадку повторності або вчинення злочину групою осіб стаття 359 КК України передбачає суворіші покарання. Як вбачається з вашого запитання, відеозйомка відбувається відкрито в публічних місцях. Цивільний кодекс України містить статтю 307 «Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок», де вказується наступне:
«1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи, може бути проведене лише у випадках, встановлених законом».
З цієї статті ми можемо зробити висновок, що для відеозйомки в публічних місцях отримувати згоду не потрібно. Це кореспондується з основними принципами поширення інформації, викладеними у статті 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтею 34 Конституції України, які поширюються на будь-яку особу, та надають право кожному вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, забезпечується вільний вибір форми отримання інформації: усно, письмово або в інший спосіб. Стаття 302 Цивільного кодексу України також надає право кожній фізичній особі вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Також Закон України «Про інформацію» в частині 1 статті 5, крім права на вільне одержання, використання та поширення інформації, гарантує право на її зберігання та захист, а стаття 7 – забезпечує рівні права та можливості доступу до інформації і забороняє обмежувати право особи на обрання форми і джерел інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Презумпцію згоди особи на зйомку, яку встановлено частиною 1 статті 307 Цивільного кодексу України можна сформулювати наступним чином: «згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру».
Тому якщо ці зйомки не стосуються особистого життя, не зроблені, коли ви знаходитеся вдома, або вжили інші заходи для втаємничення, а здійснюються в публічних місцях, порушення ваших прав не вбачається. Стаття 308 Цивільного кодексу України в цьому випадку не працює, бо стосується заборони на використання зображення особи, без її згоди, на фото і відео як художнього твору.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
