Зустрічаємося в Коростишеві, і від початку відчуваємо: ні, це не «діловий захід». Перед тим були тренінги за проєктом: онлайнові та три – наживо. То, може, на першому офлайновому ще знайомилися. А тут – зустрілися друзі.
Ретрит для журналістів локальних медіа прикордонних областей «Точка відновлення: як зберегти силу і внутрішній ресурс» проходив під Коростишевим. Він став черговим етапом проєкту «Створення партнерства локальних медіа для стабілізації та спільного розвитку». Його з минулого року за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні реалізує ГО «Асоціація професійних журналістів та рекламістів Житомирщини» в партнерстві з ГО «Сумський прес клуб» і чернігівським Медіа центром «Моє місто».
Кожному дню спілкування керівниця проєкту Ірина Новожилова дала свою назву. День перший – Розвантаження, мета: переключитися від рутини, зняти емоційну та фізичну напругу. День другий – Психологічна стійкість, мета: протидія вигоранню, опанування техніками відновлення. День третій – Мотивація та нові можливості, мета: розвиток навичок стресостійкої комунікації, креативного мислення та пошуку нових підходів.

Зліва – праворуч: керівниця проєкту Ірина Новожилова, чернігівська координаторка Вікторія Сидорова та сумська – Алла Федорина.
Ольга КИСЛЕНКО, газета «Перемога»: «Розпочалося все з інтерактивної екскурсії енергетичними місцями Коростишівського парку, який входить у рейтинг найкращих парків України за версією Асоціації архітекторів та ландшафтних дизайнерів України. Екскурсію провів Григорій Хмельницький – коуч, бізнес-консультант, співзасновник ГО «Місто 1000 скульптур та муралів». Мали можливість поспілкуватися по телефону із заслуженим скульптором України Віталієм Рожиком, автором усіх міських скульптур. Також відвідали Коростишівський каньйон, місце, що стало улюбленим для кінематографістів і туристів.

Завдання доповідає Ольга Кисленко.
На ретриті працювали з тренеркою Веронікою Мишківською, практикуючою психологинею та авторкою інноваційних тренінгових програм, яка навчала журналістів, як протидіяти вигоранню та опановували техніки відновлення.

Спілкуємося з Вікторією Мишківською.
Потім знову зустрілися з Григорієм Хмельницьким, з яким розвивали навички стресостійкості. Все – в атмосфері щирих розмов і взаємної підтримки. Щиро дякую Ірині Новожиловій за організацію ретриту та Надії Меленець за гостинність на Коростишівській землі».
Звичайно, парк скульптур унікальний. І не лише тому, що тут зібрана оригінальна колекція робіт, – парк доглядають самі містяни. Волонтери приходять прибирати, саджають квіти чи кущі, впорядковують територію. Тобто коростишівці відчули себе господарями свого міста.

Інна Загорулько та парковий янгол.

“Коло вражень” у канйоні.
Дивовижний каньйон – краса, замішана з води, скель і сосен… І власне сам комплекс Lake House, зведений у мальовничому місці, віддалік села Стрижівки – подалі від «цивілізації», з мінімальною кількістю сигналів тривоги та деренчання шахедів (уже – розвантаження!).

А наступного дня почалося спілкування-навчання-робота психологів над тим, аби заглибити нас у самих себе…
Олена АДАМЕНКО, сайт «SumyToday»: «Війна травмує нас не тільки фізично, вона вдирається в голови, намагаючись зруйнувати і нашу психіку. І якщо з фізичними травмами ми одразу біжимо до лікаря, з психологічними чи психічними проблемами, на жаль, багато хто зволікає звертатися до спеціаліста: «А як хто дізнається, що я в психушку ходила – це ж клеймо на все життя!».

Олена Адаменко ділиться емоціями.
Оці «дурка», «психушка», або як у на Сумщині називають «відправити на Високе» (за назвою населенного пункту) – все це стигматизація психічного нездоров’я, закладена радянщиною. Її жертвою свого часу стала і я. Коли у моєї рідної людини були психічні трабли, я дуже боялася, що про це стане відомо назагал, зверталася до лікарів у приватному порядку і просила виписувати рецепти на мене, а не на неї… Це зараз уже розумію, що з такими стигмами треба боротися не менше, ніж із ворожою пропагандою. І я дуже вдячна психологині Вероніці Мишківській за те, що вона вчить бачити дискримінацію і протидіяти їй».
Наголошу: Вероніка Мишківська – сертифікована тренерка, авторка низки інноваційних тренінгових програм та соціальних технологій навчання дорослих людей та молоді; голова Асоціації фахівців соціальної сфери Житомирщини – теж учасниця нашого проєкту. Надаючи аутсорсингові послуги, психологиня та її колеги онлайново консультують журналістів із приводу їх проблем і складнощів (безкоштовно!). І таке консультування триватиме ще близько двох місяців – встигайте встигнути!

Результат вправи: родове дерево Олени Адаменко.
…І чого ми тільки не робили! Малювали родове дерево та вчилися дихати. Говорили про щастя та інтерпретацію квадрата Малевича – до квадрату любові. Визначали уроки війни та свої звички, на яких тримаємося. Давали антикризові поради і навіть створювали механізм для спускання сирих яєць з другого поверху (увага, два яйця не розбилися! – тут, власне, йшлося про те, як зробити щось, коли ресурси мізерні)… Обіймалися, говорили одне одному приємне, навіть танцювали…

Інна ЗАГОРУЛЬКО, сайт «Новини Краснопільщини»: «Це була моя перша участь у такому заході як ретрит. Групове усамітнення людей, закоханих у журналістику – то щось неймовірне…Звісно, ділилися проблемами, разом шукали шляхи їх вирішення. Захопило все – єдність душ, специфіка жартів, рівень поваги до колег і неймовірна відданість професії. Кваліфіковані тренери-психологи зробили свою справу. Перший день із Веронікою Мишківською дав зрозуміти кожному, що ментальне здоров’я є важливим. Другий день запам’ятається надовго: Григорій Хмельницький учив нас бути щасливими. Здавалося б, що можна зробити за кілька годин? А ми встигли так багато. …Говорили про щастя, і про те, як кожен із нас його розуміє. Аналізували себе, ділилися власними уроками війни та тим, що допомагає нам триматися в ці складні часи. Наші набуті за роки війни звичками стали потужною опорою для нашої свідомості. Я перезавантажилась… І дізналася стільки антикризових порад, що, мабуть, вистачить на окрему статтю для читачів «Перемоги». Експеримент із сирими яйцями був по-дитячому кумедний, але рівень його повчальності зашкалював. Ми мали створити механізм, щоб спустити їх з другого поверху, використовуючи лише обмежені, несподівані ресурси. Це було справжнє випробування!
Захід дав мені не лише нові знання, а й емоції. Обійми і теплі приємні слова ще міцніше об’єднали наші душі і серця. Я вдячна організаторці заходу Ірині Новожиловій за цю можливість. Ці неймовірні два дні надали мені сили, натхнення та віри в те, що разом ми можемо багато чого. Це було моє перше знайомство з ретритом і сподіваюся, далеко не останнє».

Сертифікат про навчання та свою кгигу Олені Геренко вручає Григорій Хмельницький.
Фото Інни Загорулько, Віталія Сергійка, Алли Федорини.




