Сумщина досить рано стикнулася з епідемією коронавірусу – навесні 2020 року область була лідером Лівобережжя з кількості захворілих. І хоча тоді кількість вимірювалася десятками, а не тисячами, як наприкінці року, заходи карантину в Сумах та області були введені одними з перших в Україні. Відповідним чином на це відреагували і медіа.
COVID-19 – топ-тема у ЗМІ
Навесні більше 40% новин в сумських медіа були присвячені темі пандемії коронавірусу та ситуації, що склалася внаслідок карантинних заходів в області. Жодна інша тема навіть не наблизилися до цього показника, навіть кримінальні, надзвичайні події та ДТП, які до цього були однозначними лідерами у новинних стрічках сумських медіа.
Кількість новин про коронавірус іноді зашкалювала: так, у виданні The Sumy Post відсоток цих матеріалів доходив до 47%, а Sumy.Today протягом одного тижня опублікувало 155 новин про епідемію та карантин.
Джерелами інформації переважно були прес-служби та офіційні сайти, а також повідомлення офіційних осіб. Як правило, одна і та ж інформація повторювалася у різних ЗМІ, адже попри попит читачів на цю тему, власне інформації як такої було небагато.
Режим онлайн
У зв’язку з епідемією більшість офіційних заходів було переведено в режим онлайн, і спочатку це не могло не викликати певні незручності. Журналістам стало складніше отримувати коментарі від чиновників. Спікери часто ігнорували запитання, які представники медіа задавали у чаті протягом онлайн-брифінгу.
Утім, поступово ситуація налагодилася, до нового формату пристосувалися як журналісти, так і офіційні особи. Тобто, безпосередньо сам карантин не змінив кардинально ситуацію з доступом до інформації та посадовців, які нею володіють. Хто йшов на контакт, той погоджується й тепер, хто ні – так само залишився закритим для спілкування з пресою.
Зараз ситуація з онлайн-спілкуванням вже не здається дивною. Представники ЗМІ, особливо онлайн-медіа, і раніше звикли користуватися трансляціями сесій місцевих рад чи апаратних нарад, тепер до цього переліку додалися і брифінги офіційних осіб.
Джинсові вибори
Ще одним важливим фактором 2020 року стали місцеві вибори. На жаль, уже давно будь-яких виборів майже всі медіа на Сумщині чекають, як можливість заробити. Заробити на джинсі. Цьогорічний виборчий процес не став винятком.
Як показав моніторинг Інституту масової інформації, 4% усіх розміщених в сумських онлайн-медіа новин були замовними. І цей відсоток є приблизно однаковим майже для всіх медіа. Головними замовниками джинси в регіоні стали не партії, а політики – Сумський міський голова Олександр Лисенко та уже колишній голова Сумської облдержадміністрації Роман Грищенко. На них припало дві третини від усієї джинси.
Ситуація на телебаченні виглядає ще більш сумною. Так, перед другим туром виборів сумського міського голови, у «день тиші», сумський телеканал Відікон транслював підсумковий випуск новин. І сім новинних сюжетів у цьому випуску розповідали про діяльність міського голови, який був одним з двох кандидатів. До того ж, інформаційні приводи до цих новин виглядали абсолютно надуманими – на кшталт «міський голова привітав хокейну команду з ювілеєм».
Цікаво, що сумські онлайн медіа взагалі припинили використовувати такий популярний раніше вид розміщення прихованої реклами, як «неналежне маркування» – коли текст маркується не як «реклама» чи «передвиборча агітація», а умовною позначкою типу (Р). На цьогорічних виборах матеріали з таким позначенням майже не зустрічалися, натомість «джинсові» новини взагалі не містили жодного маркування.
Дебати без дебатів
Два сумські телеканали – Суспільне Суми та СТС – намагалися організувати формат телевізійних дебатів. Деякою мірою це їм вдалося. На дебати представників партій, які балотувалися до міської ради, з’явилися представники далеко не всіх політичних сил, але була хоча б якась кількість присутніх для реалізації формату дискусії.
Те ж стосується і дебатів кандидатів у мери Сум в першому турі. Знову ж таки, частина кандидатів з’явилася, і дискусія якоюсь мірою відбулася.
Але найбільше сумчан, звісно, цікавив формат дебатів двох кандидатів у мери, які вийшли до другого туру – діючого голови Олександра Лисенка і його суперника Вадима Акпєрова. І, здавалося б, Суспільному вдалося це втілити: команди кандидатів надали принципову згоду, погодили дату і час проведення.
Проте на анонсовані дебати з’явився лише один кандидат – Вадим Акпєров. Діючий міський голова надав перевагу іншому формату на іншому телеканалі – ефіру, оплаченому з виборчого фонду, із заздалегідь підготовленими і узгодженими запитаннями. Причому команда Олександра Лисенка навіть не попередила Суспільне про неявку кандидата – телеканал до останнього анонсував програму і змушений був зрештою проводити «напівдебати» з одним кандидатом у студії.
Візит Зеленського
«Робочий» візит президента у передвиборчий період, під час якого він представляв місцеву команду від партії «Слуга народу», вже сам по собі є нонсенсом у демократичній державі. Але візит Зеленського до Сум ще й окреслив проблему, яка вже давно тут не виходила назовні – офіційний статус онлайн-медіа.
Так, сумський онлайн-журнал «ЦУКР» не акредитували висвітлювати візит. Причиною відмови в акредитації Сумська обласна державна адміністрація вказала «відсутність свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ», якого у онлайн-медіа не може бути апріорі.
Проблеми виникли й у редакторки онлайн-видання Sumy.Today Олени Адаменко. В акредитації їй не відмовили, але сказали, що посвідчення Національної спілки журналістів України не є достатнім документом для підтвердження акредитації, тому необхідно мати редакційне посвідчення.
Перешкоджання журналістам
Загалом рік не був надто проблемним для представників ЗМІ Сумщини. За даними Нацполіції, в області протягом року було зафіксовано лише три кримінальні провадження, які стосувалися порушень прав журналістів.
Два з них стосувалися виборчого процесу. До того ж, обидві ситуації сталися підчас виборів у Тростянецькій громаді. В одному випадку журналіст здійснював онлайн-трансляцію, у результаті відбулася сутичка між ним та стороною, яка проводила агітацію. Враховуючи те, що на місці був присутній співробітник поліції, відразу після виконання всіх слідчих дій прокурор визначив підслідність за Державним бюро розслідувань, де наразі й перебуває кримінальна справа.
Інший випадок стався, коли журналіст побачив факт використання службових автомобілів комунальних підприємств під час агітаційного процесу і намагався з’ясувати ситуацію. Відбувся конфлікт, у результаті заяви журналіста було порушено кримінальне провадження за статтею 171 («Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»). Але за результатами розслідування доказів правопорушення чи злочину проти журналіста не було здобуто, і справу було закрито.
І єдина справа, яка досі розслідується Національною поліцією Сумщини, стосується телефонних погроз журналістці Олені Адаменко. У березні 2020 вона отримала погрози від симпатиків Партії Шарія, причому один дзвінок був з території України, і особу поліція одразу ж встановила, а інший – з території Російської Федерації. Наразі поліція очікує від сусідньої держави відповіді на офіційний запит, і прийняти будь-яке рішення за відкритим провадженням не може.
Телевізійні розбірки
Наприкінці року в області виникли ще один медійний конфлікт. У Тростянці (так-так, знову там) міська рада звільнила з посади директора комунальної ТРК «Тростянець» Юрія Дарагана. Сам екс-директор заявив про рейдерське захоплення телерадіокомпанії, а своє звільнення назвав «політичною помстою» з боку міського голови Юрія Бови.
За звільненого директора поспішив вступитися голова НСЖУ Сергій Томіленко, звинувативши тростянецьку владу у цензурі та використанні адміністративного ресурсу.
Але ситуація виявилася банальнішою. Як пояснив регіональному представнику ІМІ Юрій Бова, причини звільнення були винятково економічні. ТРК так і не змогло вийти на самоокупність, почали накопичуватися борги за зарплату і за трансляцію сигналу. Звіт Юрія Дарагана щодо господарської діяльності на сесії міськради одноголосно був незатверджений. І зрештою депутати прийняли рішення достроково розірвати контракт з директором ТРК.
Що принесе для сумських медіа 2021 рік? Однозначно нікуди не зникне епідемія і карантинні заходи, тож доведеться працювати у відповідних умовах. До яких, власне, медійники вже пристосувалися. Інший момент, звідки можна очікувати небезпеки, – зміна місцевого керівництва, адже в області протягом року призначено вже другого голову облдержадміністрації, змінився голова обласної ради і суттєво оновилися місцеві ради. Тож доведеться вибудовувати нові стосунки з новими посадовцями. Головне – щоб Сумщина і надалі залишалася в аутсайдерах щодо порушень професійних прав журналістів.
Олексій Захарченко, представник ІМІ в Сумській області
Матеріал підготовлено в межах проекту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
