Черговий етап моніторингу публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області за період із 11 по 17 квітня 2022 року припав на активну фазу військових дій в Україні, що суттєво вплинуло не тільки на долі людей, а й видань.
Так, у Сумській області, яка певний час була оточеною, а деякі населені пункти – окупованими російськими військами, припинили виходити друковані видання. Деякі з тих видань, що підлягали моніторингу раніше, подавали новини на сайтах чи у мережі Фейсбук, це – «Глухівщина» «Наш край» та «Перемга».
Загалом за моніторинговий тиждень було проаналізовано 467 матеріалів у 10 виданнях. Слід зазначити, що контент видань порівняно з «ковідним» періодом, змінився. У виданнях превалюють матеріали новинного характеру що стосуються війни та її наслідків, створені на основі дописів голови Сумської ОВА Дмитра Живицького, який став експертом, на якого найчастіше посилалисьЗМІ Сумщини. Інші теми частіше подавались у вигляді прес-релізів, без посилання на експертів/експерток, без героїв/героїнь. Саме цим пояснюється загалом низька їх кількість, а, відповідно, й фемінітивів. Цього разу домінування чоловіків і як експертів, і як героїв публікацій є доволі відчутним, але це пов’язано з проведенням військових дій, а також з тим, що левова частка тих, хто евакуювався з регіону – це жінки і діти.
У зв’язку з війною, у виданнях просіли практично всі теми крім «війна/армія» та «політика/місцева влада».
Інтернет-видання
У квітні було проаналізовано 411 новин у 7 онлайн-медіа («Білопілля.City», «Глухів.INFO», «Голос Конотопа», «Охтирка online», «Ромни 24», «Шостка.INFO» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця») Сумщини гіперлокального рівня.
45% матеріалів стосувалися теми війни. Здебільшого йшлося про відновлення інфраструктури, про те, як виживали люди на окупованих територіях і як живуть зараз. Коментували їх переважно чоловіки. Загальна кількість експерток за цією темою склала 12%, а героїнь – 16%.
В інтернет-виданні «Білопілля.City» кількість експерток склала 55% (38% у лютому) а героїнь – 33% ( 22% у лютому). Найчастіше це були життєві історії, які коментували жінки. Левова частка матеріалів видання так чи інакше стосувалися теми війни: розмінування, загибель захисників, відновлення роботи установ, транспорту. Основний експерт – голова Сумської ОВА. Багато матеріалів з порадами які донедавна викликали б нерозуміння, а нині є доцільними. Наприклад, «Як розпізнати хімічну атаку: білопільські медики консультують».
Видання послуговувалось як фемінітивами, так і маскулінтивами.
У контенті видання «Глухів.INFO» чверть матеріалів торкалися війни з росією. У матеріалах, що стосуються поточної ситуації експертами були голова ОВА та міський голова. Загальна ж присутність експерток склала 33% (17% у лютому), героїнь – 28% (у лютому – 33%).
Видання не використовувало ні фемінітивів, ні маскулінітивів.
На сайті «Голос Конотопа» майже 50% матеріалів стосувалися теми війни. Головний експерт – голова Сумської ОВА та міський голова Конотопа. Жінки як експертки теж коментували теми війни, загалом їх присутність склала 10% (у лютому – 43%), як героїні жінки частіше згадувались у матеріалах на теми волонтерства. Всього ж героїнь зафіксовано 40% (у лютому – 48%).
Видання послуговувалось і маскулінітивами, і фемінивами 50 на 50.
Сайт «Охтирка online» із 47 проаналізованих матеріалів 32 присвятив темі війни, що й не дивно, адже саме це місто постраждало під час війни чи не найбільше в області. Ворог нещадно його обстрілював та бомбардував. Тут найчастіше теми, що стосуються війни, коментували міський голова Павло Кузьменко, а також міський голова Тростянця Юрій Бова та голова ОВА Дмитро Живицький. Особливістю контенту можна пояснити доволі низьку кількість експерток – 6%, та героїнь – 11%, все ж війна – це чоловіча справа.
Видання не використовувало ні фемінітивів, ні маскулінітивів.
На сайті «Ромни 24» половина матеріалів стосувалися теми війни. Як у інших виданнях тут основний експерт голова ОВА. Тематика: огляд поточної ситуації в регіоні, розмінування, поради, як діяти у разі хімічної атаки, сповіщення про відновлення роботи установ та інших закладів, що не діяли під час знаходження окупантів у районі. Видання залучало експерток – 22%, зокрема – для коментування теми «політика/місцева влада» та 42% героїнь, які частіше коментували тему «освіта/наука». Послуговувалось видання й фемінітивами.
Сайт «Шостка.INFO» 40% свого контенту присвятив темі війни і всього, що з нею пов’язане. Основні експерти – голова ОВА та міський голова. Жінки залучались як експертки у 28% випадків, найчастіше до коментування тем, пов’язаних з освітою та політикою і місцевою владою. Присутність героїнь складає 22% – найбільше у матеріалах на теми «війна/армія» та «кримінал/дтп/НС».
Видання використовує фемінітиви, яких зафіксовано 39%.
На сайті «05453.com.ua – Cайт Кролевця» кількість матеріалів, що стосуються війни, складає 35%. І як і в інших виданнях – основний експерт у цій темі очільник Сумської ОВА.
Видання залучило 8% експерток і 40% героїнь. Жінки частіше згадувались у новинах що стосуються освіти.
Видання не використовувало ні фемінітивів, ні маскулінітивів.
За індексом гендерної чутливості лідирує видання «Білопілля.City» з показником 43%, «Ромни 24» – другі з 36%. Далі йдуть «Голос Конотопа»- 33%, «Глухів.INFO» – 31%, «Шостка.INFO» – 30%, «05453.com.ua – Cайт Кролевця» – 16%, «Охтирка online» – 9%.
Про друковані ЗМІ
На час воєнних дій друковані ЗМІ в Сумській області не виходили. Редакції доносили новини до людей через соціальні мережі чи сайти. Як і у інтернет-виданнях основним джерелом інформації, що стосуються війни, відновлення міст після окупації, волонтерської допомоги є або голова ОВА чи міські голови. У нашому випадку ці посади займають чоловіки, і саме цим пояснюється порівняно невелика кількість експерток та героїнь. Значна частина інших матеріалів створені на основі прес-релізів без посилання на експертів/експерток чи згадування героїв/героїнь.
У ФБ-версії газети «Глухівщина» превалювали теми, що стосуються війни, повернення до мирного життя. За моніторинговий період не було зафіксовано експерток, а героїнь було 25%. Жінки частіше згадувались у матеріалах пов’язаних з війною, політикою та місцевою владою.
Видання не використовувало ні фемінітивів, ні маскулінітивів.
Газета «Наш край» темі війни присвятила 38% матеріалів. Вони стосувались повоєнного відновлення, повернення до мирного життя. Напевно, саме ця тематика й зумовила паритет жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв (50% х 50%) . Найчастіше вони коментували чи згадувались у матеріалах, що стосувались місцевої влади. При означенні посад жінок видання послуговувалось лише фемінітивами.
У газеті «Перемога» зафіксовано майже 50% матеріалів, що стосуються війни. Зокрема, про розмінування територій, поводження при виявленні підозрілих предметів. Це не дивно, адже в населених пунктах, де розповсюджується видання, перебували військові з росії й залишили після себе багато небезпек.
Видання залучало жінок до коментування тем, що пов’язані з місцевою владою. Загалом зафіксовано 7% експерток і 25% героїнь. Видання не використовувало фемінітиви.
Із 56 проаналізованих матеріалів у друкованих ЗМІ – 54% стосувались теми війни. Експерток за цією темою не було, а героїнь – 7%.
Найбільш гендерночутливим виданням з показником 66,7% стало «Наш край». Це видання є найбільш гендерночутливим з усіх 230, які підлягали моніторингу (охоплення – всі області України).
Підсумкове
Аналіз контенту гіперлокальних медіа Сумщини засвідчив, що редакції чітко орієнтуються у потребах своїх читачів. Зокрема, матеріали, що стосуються теми війни, давались тільки ті, що торкаються певного регіону, де розповсюджується ЗМІ. Читачів не перенавантажували «зайвою» інформацією, адже її зараз і так багато. Натомість зосередились на подачі матеріалів, що стосуються подальшого життя регіону, відновлення інфраструктури, небезпек що можуть чатувати на жителів області.
Даний моніторинговий період навряд чи можна назвати показовим щодо залучення експерток чи використання фемінітивів, втім, бачимо, що для деяких видань паритет – це вже настільки звично, що по-іншому бути не може.
Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
