У Сумах відбувся тренінг для редакторів і журналістів роздержавлених і роздержавлюваних видань області. Захід пройшов у Сумському прес-клубі, який є партнером проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності», в рамках якого відбувається цикл навчань для професіоналів.
Про економіку місцевої газети, те, як зробити рентабельною місцеву пресу, говорив медіа-тренер Валерій Горобець. Журналіст відомий українцям як експерт спільної програми ЄС та РЄ «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні», а також редактор Новотроїцької газети «Трудова слава». Він розпочав свій творчий шлях у районній газеті Херсонщини, де працює й досі. Маючи 30-річний журналістський стаж, Валерій жодного разу не замислився над тим, аби змінити місце роботи на краще.
«Місцева преса має майбутнє», – переконаний фахівець.
У ході спілкування він розповів, як досягла успіху його газета «Трудова слава». «Це не фантазія. Я зі своєю командою покращили газету. Для початку пройшли стажування в Херсоні, Стаханові, Сумах, Хмельницькому, Вінниці, Кременчуці… Я шукав у тих редакціях відповідь тільки на одне запитання: чому вони успішні, який рецепт успіху? Знайшов цю відповідь, і ми змінили газету».
Валерій Горобець зробив фінансовий аналіз Українських друкованих ЗМІ. Відомо, що видання Сумської області у 2014-2015 роках мали найменші дотації з місцевих бюджетів. Після результатів передплати у 2016 році, виявили, що 25% видань Сумської області – збиткові. «Суми виглядають середнячками», – зазначив Валерій Горобець.
Не обійшли стороною і теми, якими мають бути передплатна, роздрібна ціна; динаміка росту доходів; наскільки газети готові до самостійного життя, аби реформуватись, не маючи підтримки від бюджету.
Валерій Горобець вважає: «Єдині, хто може врятувати наші газети – це ми самі! У нас у руках – величезне багатство, це місцева, «капілярна» інформація, якої ніколи не матимуть більші видання Це – наш ексклюзив! Саме в цьому – наша сила і невичерпний потенціал».
На початку зустрічі журналіст нагадав, а точніше, привітав колег із тим, що минулого року Верховна Рада ухвалила закон про роздержавлення преси. Відповідно до нього українські друковані ЗМІ стали офіційними виданнями, які у складі своїх засновників більше не мають органів державної влади. За словами Валерія, це суттєво збільшило незалежність і незаангажованість у висвітленні тих чи інших подій. Відтепер високопосадовці не зможуть звільняти редакторів чи колективи редакцій.
Спікер наголосив, що газетам краще не працювати на політиків і чиновниками, а співпрацювати з владою на законній основі. З такою думкою погодився ще один промовець, редактор газети «Життя Лебединщини» Євген Шульга. «Ми в більшості випадків пишемо про владу так, як ми бачимо проблеми, що мають нею вирішуватися. Усе це – без надмірної, незначущої інформації, як для правлячої влади, так і для читачів», – розповів Євген Шульга. Така нейтральна позиція дала змогу редакції укласти угоди з органами влади на висвітлення їх діяльності та діяти виключно в рамках законодавства.
Медіа-тренер заходу розвінчав деякі «міфи» популяризації видань: ні додаткові гроші листоношам, ні розіграш призів у випусках, ні премії не змогли підняти рівень популярності його газети. Це зробили серйозні злободенні матеріали. «Сьогодні основні гроші друковані ЗМІ заробляють на рекламі. Однак при роздержавленні ми ділимо не гроші чи майно, а відповідальність за майбутні рішення громадян. Треба весь час тримати дуже високу планку свого видання, аби люди його передплачували, – наголосив Валерій Горобець.
Медіа-тренер згадав Тетяну Рєпкову, «гуру» газетного світу, яка написала книгу «Як створити газету», що набула великої популярності. Авторка визначала два чітких питання, що формулюють місію видання: 1) що ми робимо; 2) для кого ми це робимо? Валерій Германович додає ще одне запитання : для чого це ми робимо?
«Успіху можна досягти тільки одним єдиним способом: робити газету, потрібну людям. Ми повинні бачити ті проблеми, з якими стикаються українці, знати, що їм болить і допомагати вирішувати їх проблеми».
Софія ПОСТОЛАТІЙ,
Олександра ШМАТ
