На початку вересня у Львові пройшов другий етап міжнародного проєкту, унікальної медіа майстерні BELARUS MEDIA HUB. Змістом проєкту стала серія тренінгів для білорусів, які мешкають у Білоусі та за її кордоном, цікавляться журналістикою, але не є професіоналами в цій галузі.
Організатор проєкту, IDEM – німецький Інститут демократії, засобів масової інформації та культурного обміну вже має немалий досвід здійснення подібних заходів. Цього разу партнерами IDEM стали білоруська спільнота Аdukacyja.info та українські організації Nakipelo.ua, Ужгородський і Сумський прес-клуби.
У червні, обрані за відбірковим конкурсом, учасники проєкту долучилися до онлайн-воркшопів, під час яких тренери – німецька журналістка Ульріке Бутмалоу та українські фахівчині Романія Горбач і Марʹяна Вербовська-Тузяк розповіли про базові принципи журналістики та засади професійної майстерності.
Тренерки проєкту.
Онлайн пройшли й три Media Café, ведучими яких стали шість редакторів проєкту з Білорусі та України. Три українські редакторки, яким пощастило взяти участь у роботі: харківʹянка Наталія Курдюкова, режисерка-документалістка, співзасновниця сайту «Накипіло»; співредакторка сайту «Заголовок» голова Ужгородського прес-клубу Ірина Бреза та я, ваша покірна слуга, співредакторка сайту «МедіаКоло», координаторка Сумського прес-клубу та викладачка кафедри журналістки та філології СумДУ Алла Федорина. Почергово в парі з білоруськими колегами ми представили в медіа- кафе три теми дня обговорення: професійна етика, журналістика і травма, конструктивна журналістика.
Тим часом учасники виконували домашні завдання від тренерів і визначалися, у групу до якого редактора вони запишуться. А вже потім почалася робота над темами, які обрали для розробки новоявлені журналісти, – в усіх її деталях.
Таким був перший етап. Другий – у Львові – став для найактивніших учасників етапом очного спілкування з редакторами та доопрацювання творчих робіт. Але, крім цього, було ще немало цікавого та пізнавального. Зокрема…
…Групи освоїли навички медіазйомки на звичайну «мобілку», змонтували та продемонстрували свої роботи.
…Відбулася дискусія про фейки та як на них реагувати медійникам, і тут було про що поговорити. Так, білоруський колега нагадав про гучний випадок, коли нобелівській лауреатці письменниці Світлані Алексієвич довелося спростовувати інформацію про власну смерть, а ще розповів про творення фейків у сучасній Білорусі. Додали свої приклади з теми й українські журналісти.
…Натхенно розповів про аерозйомку як уже невіддільний різновид роботи журналіста Ельдар Сарахман. До речі, він вважає, що Україна – найлояльніша в системі повітряного простору, а відповідно, і роботі з БПЛА (безпілотними літальними апаратами). Мабуть, через це у країні в приватному користування є близько 50 тисяч дронів.
…Звісно ж, були екскурсія Львовом та знайомство з Українським католицьким університетом (УКУ). …Врешті, було вручення сертифікатів. І – обмін контактами, обійми, подяки і побажання.
А головне послання проєкту, як на мене, сформулювала Ульріке Бутмалоу, підсумовуючи один із днів роботи: «Нашій журналістиці – 70 років. Але проблеми у ній такі ж, як і в журналістиці ваших країн. Тому у нас іде вічна боротьба за цінності. І ви готуйтеся до цього».
Правка – справа непроста.
Чому в цьому невеликому звіті не названі прізвища білоруських колег і слухачів? Попри те, що значна частина учасників живе вже поза межами Білорусі, проєкт постійно акцентувався на питанні безпеки. Не обговорювалися політичні теми, не фотографували учасників без спеціальної домовленості… На жаль, у наш час не потрібно бути реальним порушником, аби тебе звинуватили в смертних гріхах, тож…
А втім, матеріали створені! Якісь – ось уже у теці на робочому столі, якісь допрацьовуються. Деякі будуть вибрані для публікації на нашому сайті. Тож шукайте помітку BELARUS MEDIA HUB до матеріалів рубрики Nota bene і оцінюйте, як можна стати авторами, почавши в середині червня і завершивши роботу на початку вересня.
Зазначу обовʹязкове: відбувся проєкт за підтримки Федерального міністерства іноземних справ ФРН.
Алла ФЕДОРИНА
