У Сумах відбулася третя зустріч за проєктом «Розширення стратегій, мереж та інструментів щодо психічного здоров’я і профілактики вигорання для громадянського суспільства в Україні».
Пригадайте найважчу історію, яку ви пережили, і спробуйте знизити ту емоцію, що й досі піднімається на вашій внутрішній шкалі при спогадах. Чи просто це зробити? Ні. Особливо, якщо намагаєтеся зробити це самотужки.
– …Не треба сприймати як щось неправильне, якщо емоції не знижуються, а навпаки, підвищуються, – таке теж буває. Не слід сподіватися, що одна вправа допоможе вам знизити свою внутрішню поділку від максимальних десяти до нуля – це нереально. І, звичайно, не можемо повністю відкинути скепсис, який є у багатьох, і який гальмує якісь внутрішні процеси… Але якщо ви знизили умовну поділку своїх емоцій хоч на одиничку, – це вже успіх…

Учасники спілкування – сумські медійники та громадські активісти разом із тренеркою проєкту, груповим психоаналітиком, кризовим психологом і травматерапевтом, керівником ГО «Кризовий центр психічного здоров’я» Оксаною Іванцовою розбиралися в собі. Якими є перші дзвіночки організму, що сигналізують нам про стрес? Як не дозволити собі від стадії «звичайного» стресу перейти до стадії алостатичного навантаження – кумулятивного зносу організму внаслідок хронічного стресу? Що таке вікно толерантності й як повернути себе в нього?

До речі, навички повернення у вікно толерантності багатьом ніби частково відомі. Адже насправді вони нескладні, але, як і багато чого простого, стають складними, якщо ми не можемо спонукати себе до їх правильного застосування. Це – відповідне дихання; рух – спробуйте хоча б п’ять хвилин активної ходьби; контакт із комфортною тобі людиною; також – контакт із природою, при цьому достатньо буває переглянути фото красивих місць; якісь – саме ваші! – ритуали, що допомагають налаштуватися на стабільність, а отже на спокій; увага до свого тіла: дайте йому поїсти-попити й учасно відпочити.
– Мова про інструменти швидкої стабілізації, що діють «тут і зараз». Відпрацювання їх на практиці надає можливість освоїти техніки, які допомагають не лише в управлінні стресом, а й у покращенні щоденного функціонування», – пояснює Оксана Іванцова.

По суті, всі уроки тренінгів покликані дати учасникам інструменти роботи з собою, навчитися самовідтворенню. Й усім нам в умовах постійного подразнюючого стану війни це справді корисно. Важливо поселити в собі хай малесенького фенікса, який допомагатиме відроджуватися. Й при цьому знати, що у важких ситуаціях, за «непідйомних» станів варто звертатися до фахівців.
Четверта зустріч має допомогти учасникам визначати межі за різних виробничих умов: у польовій роботі, в редакції, за онлайн-спілкування. Загалом, як уже й повідомляли, таких зустрічей буде десять. Їх щоразу анонсує наш сайт.
Програма реалізується Національною спілкою журналістів України спільно з Araminta gUG та Офіс Дій, пропонуючи стратегії захисту ментального здоров’я в умовах високого стресу.






