Згідно з моніторингом Національної спілки журналістів України, впродовж місяця в регіоні зафіксовано 5 випадків, пов’язаних з ударами ворога по медійній інфраструктурі.
В їх числі – пошкодження приміщень студії, а також іншого приміщення онлайн-видання «Кордон.Медіа» в Сумах 17 липня та будівлі редакції газети «Білопільщина» у Білопіллі, яку російські дрони «Молнія» атакували 23 і 24 липня. В результаті однієї з атак офіс-менеджерка редакції Тетяна Авраменко, яка перебувала на робочому місці, отримала контузію. Загалом з початку російського вторгнення було зафіксовано щонайменше 6 ударів по споруді.
Крім цього, 3 липня через влучання КАБа в середмістя Сум понівечено оселю співробітниці «Кордон.Медіа» Ірини Касьян.
Загалом у липні НСЖУ зафіксовано 18 верифікованих кейсів фізичного впливу російських атак на цивільних журналістів, редакції та медійну інфраструктуру.До липневої статистики увійшли вісім кейсів пошкодження редакцій і медійної інфраструктури, сім – житла журналістів, а також поранення працівниці редакції, атака на знімальну групу та пошкодження редакційного автомобіля. Крім Сумщини, цього місяця також найбільше постраждала медійна інфраструктура Києва, де зафіксовано сім кейсів, пов’язаних із двома масованими російськими ударами. Інші інциденти мали місце на Донеччині, у Запоріжжі, Одесі та Херсоні.
Липневе дослідження продовжує системний моніторинг НСЖУ за січень-червень 2026 року. За перше півріччя Спілка нарахувала 80 інцидентів. Головною загрозою для медійників залишаються ударні дрони – «шахеди», FPV, «Ланцети» та «Молнії», на які припадає переважна частина пошкоджень редакцій і житла й більшість прямих атак на знімальні групи та журналістів як цивільних осіб.
Окрему тривогу викликає те, що маркування «PRESS» перетворилося на мітку для операторів FPV, через що НСЖУ вже не може рекомендувати колегам позначати ним екіпірування.
«Липень показав, що для українських журналістів уже немає умовно безпечної географії. Російські удари наздоганяють медійників у редакціях, удома, в автомобілях і під час зйомок. Особливо тривожить повторюваність: більшість редакцій із липневого переліку вже зазнавали пошкоджень унаслідок попередніх атак», – зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко.
За його словами, не в кожному випадку можна стверджувати, що конкретне медіа було навмисно обраною ціллю. Однак сукупний результат атак має системний характер: руйнується інфраструктура, необхідна для роботи незалежних медіа та доступу громад до перевіреної інформації.
Моніторинг НСЖУ охоплює лише верифіковані випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів і медіа. Дані передаються міжнародним партнерським організаціям, які документують злочини Росії проти журналістів.
Володимир Садівничий, керівник Сумського Центру журналістської солідарності, голова обласної організації НСЖУ прокоментував для «Мedia-Кола»: «На жаль, атаки ворога все частіше руйнують медіаструктуру нашої області, завдають шкоди здоров’ю журналістів. Через мережу Центрів журналістської солідарності вдається допомагати як окремим медійникам, так і редакціям. Дуже-предуже хочеться, щоб допомоги не потребував ніхто, щоб лихо всіх нас оминало. Але раптом що – ЦСЖ поруч. Розуміємо – для конкретної людини чи редакції це може й не велика фінансова підтримка, але в масштабах України виходить дуже серйозна допомога».
НСЖУ надає допомогу редакції газети «Білопільщина». Зроблене подання Сумського ЦЖС на підтримку редакції «Кордон.Медіа» у зв’язку з тим, що постраждала їхня телестудія.
Нагадуємо: мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Її головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Центру журналістської солідарності Львів-Суми: 097 907 97 02 – Наталія Войтович, координаторка Львівського центру, 0505822517 – Володимир Садівничий координатор Сумського центру.
На фото – приміщення, в якому працювала редакція “Білопільщини”.
