Розпочався черговий етап моніторингу публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області. За період із 7 по 13 лютого 2022 року було проаналізовано 355 матеріалів у 10 виданнях. Слід зазначити, що контент видань порівняно з «доковідним» періодом дещо змінився. Так, у виданнях, особливо інтернет, превалюють матеріали новинного характеру, створені на основі прес-релізів, без посилання на експертів/експерток, без героїв/героїнь. Саме цим пояснюється загалом низька їх кількість, а, відповідно, й фемінітивів. Втім, домінування чоловіків і як експертів, і героїв публікацій все ще є стабільним, особливо для інтернет-видань, а от друковані ЗМІ цю тенденцію ламають.
У лютому було проаналізовано 107 матеріалів у 5 друкованих виданнях («Білопільщина», «Глухівщина», «Наш край»,«Перемога»,«Полісся») і 248 новин у 5 онлайн-медіа («Білопілля.City», «Глухів.INFO», «Голос Конотопа», «Шостка.INFO» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця») Сумщини гіперлокального рівня.
Найменше зафіксовано матеріалів за темами «волонтерство/благодійність», «економіка/бізнес», «соцполітика/соцзахист». «екологія/довкілля». Набйльше новин було у матеріалах, означених темами: «політика/місцева влада»«спорт» та «кримінал/дтп/НС».
Тема карантину та коронавірусу висвітлювалась виключно статистичними даними.
Інтернет-видання
Сумські онлайн-медіа продовжують частіше залучати до експертних коментарів чоловіків. Через «просідання» традиційно «жіночих» для Сумщини тем «економіка/бізнес» та «соцполітика/соцзахист», бо відповідні управління очолюють жінки в області, районах, яких видання й залучало як експерток, маємо зменшення кількості жінок, які коментують ті чи інші теми.
В інтернет-виданні «Білопілля.City» кількість експерток склала 38%, а героїнь – 22%. Для цього видання, це дещо нижчі, ніж зазвичай показники. Втім у матеріалах за темою «освіта/наука зафіксовано 73% експерток, «інше» – 100%. Це видання у моніторинговому періоді було найменш генденрночутливим з показником 20%, що знову ж, не є для нього характерним, і пояснюється меншою кількістю матеріалів у яких взагалі були присутні як експерти/експертки, так і героїні/герої. Напевно цим пояснюється і відсутність фемінітивів, втім вжиті маскулінітиви: начальник відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Річківської сільської ради Наталія Варавка; головний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міської ради Вікторія Горова, легко перетворити на фемінітиви. Над цим видання недопрацювало.
Видання «Глухів.INFO» залучало жінок до коментування теми «культура/релігія». Загальна ж присутність експерток склала 17%, героїнь – 33%. Втім за рахунок використання фемінітивів (художниця, майстриня, пасажирка, викладачка) це видання з показником 50% стало найбільш гендерночутливим.
У контенті сайту «Голос Конотопа» спостерігається майже паритет присутності у матеріалах чоловік і жінок – експерток -43%, героїнь – 48%. Жінки частіше коментували теми «екологія/довкілля», а згадувались у матеріалах на освітню тематику.
Видання послуговувалось і маскулінітивами: керівник Алла Редченко; заступник голови Сумської облдержадміністрації Олена БОЙКО викладач Наталія Череднікова,і фемінітивами: художниця; начальниця відділення. Індекс гендерної чутливості видання – 38%. І це кращий показник.
Сайт «Шостка.INFO» частіше залучає до коментування чоловіків-експертів. Жінки ж коментували теми у 40% випадків, найчастіше – пов’язані з освітою та екологією. Присутність героїнь складає 36% – найбільше у матеріалах на теми освіти/науки і спорту.
Видання використовує фемінітиви (заступниця начальника управління освіти; освітянка; лікарка; директорка навчального закладу; відповідальна секретарка) і маскулінітиви (викладач Алла Грязнова; головний спеціаліст Анна Єфименко; заступник директора Шосткинського краєзнавчого музею Олена Чанцева-Коваленко). Як бачимо одні й ті ж слова видання подає як у чоловічому, так і у жіночому роді. Індекс гендерної чутливості видання – 36%.
На сайті «05453.com.ua – Cайт Кролевця» кількість експерток склала 20%, а героїнь – 37%. Жінки частіше згадувались у новинах спортивної та кримінальної тематики.
Видання послуговується фемінітивами (начальниця відділення поштового зв’язку, студентка, зловмисниця) та маскулінітивами (керівник колективу Алла Теслик; тренер-викладач Олена Дядюх; заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Олена БОЙКО, представник департаменту освіти та науки Сумської ОДА Наталія ЛОБОДА). Індекс гендерної чутливості видання – 38%. І це кращий показник.
Загалом у матеріалах видання «Голос Конотопа» зафіксовано відносний баланс жінок і чоловіків, є й фемінітиви. Сайт «Шостка.INFO» близький до цього показника. «Глухів.INFO» – кращий за використанням фемінітивів – 100%, а от над балансом експертів/експерток та героїв/героїнь потрібно ще попрацювати. Непогані показники використання фемінітивів і у «05453.com.ua – Cайт Кролевця», але тут є проблеми із залученням експерток, на відміну від «Білопілля.City», де про жінок не забули, а от про фемінітиви – забули.
Про друковані ЗМІ
Тенденція переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається й у друкованих ЗМІ. У лютому це співвідношення склало 66% до 34%. Співвідношення героїв/героїнь теж на боці чоловіків, а жінок тут 38%.
У районній газеті «Білопільщина» жінок-експерток зафіксовано 52% і це видання є позитивним виключенням, а от героїнями жінки є у 41% випадків. Найбільший відсоток експерток, як і героїнь – у матеріалах на освітню тематику та в умовній категорії «Інше», куди ввійшли «lifestory».
Видання, яке раніше радо послуговувалось фемінітами, цього разу собі зрадило і перейшло на маскулінітиви – начальник відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Річківської сільської ради Наталія Варавка;головний спеціаліст відділу освіти; куратор проєкту Олена Зеленська. Саме через невикористання фемінітивів це видання не лідирує за індексом гендерної чутливості, втім високі показники залучення експерток дозволили вийти на другу позицію з 31%.
У газеті «Глухівщина» за моніторинговий період зафіксовано 33% експерток і 42% героїнь. Жінок частіше долучали коментувати теми пов’язані з політикою та місцевою владою, а згадувались у матеріалах з культури та релігії.
Зафіксовано вживання фемінітиву – дієтологиня і маскулінітивів – відповідальнй, досвідчений працівник, справжній професіоналом (про Олену Кобзисту); заступник голови Сумської ОДА Вікторія Медвідь.Це видання лідирує за індексом гендерної чутливості з показником 33%.
У газеті «Наш край» жінок-експерток зафіксовано 30%, а героїнь – 43%. Найчастіше вони коментували чи згадувались у матеріалах, що стосувались спорту, дозвілля, життєвих історій.
Фемінітивів не було зафіксовано, натомість вжито маскулінітиви: депутат Світлана Грищенко, адміністратор Оксана Валюх. Дивно, що видання не перетворило депутата в депутатку, адже саме цей фемінітив у попередніх хвилях моніторингу був чи не найпопулярнішим.
Саме байдужість до фемінітивів знизила показники видання у індексі гендерної чутливості до 24%
У газеті «Перемога» зафіксовано 7% експерток і 18% героїнь. Думкою жінок поцікавились при підготовці матеріалів з медицинської тематики, а також згадали у матеріалах, що відносяться до умовної категорії «інше» – у нашому випадку це історії із життя.
Видання не використовувало фемінітиви, натомість зафіксоване вживання маскулінітиву – головний лікар КНП «Краснопільська лікарня» Валентина Фоменко, з якого вийшов би чудовий фемінітив. Індекс гендерної чутливості видання тільки 8% і це найгірший показник. Але, як показує практика інших видань використання фемінітивів дозволяє швидко піднятися і навіть вийти в лідери.
Газета «Полісся» залучила жінок як експерток у 35% випадків. Вони коментували теми «соцполітика/соцзахист», «культура/релігія», «екологія/довкілля». У якості героїнь матеріалів жінки присутні у 27% випадків найчастіше у матеріалах на кримінальну тематику та у публікаціях, що стосуються волонтерства та благодійності.
Видання використало як фемінітиви (очільниця закладу; заступниця начальника управління; викладачка) і маскулінітиви: заступник начальника Управління освіти ЛюбовВолошко; начальник Управління праці та соціального захисту населення Антоніна Наймитенко; Світлана Портянко, директор міської центральної бібліотечної системи; Світлана Євменова, викладач Шосткинського фахового коледжу ім. Кожедуба. Тобто, як бачимо, в одному випадку можна вжити фемінітиви, в іншому такі ж посади пишуться в чоловічому роді. Трішки не логічно. Індекс гендерної чутливості видання 31%.
Загалом у матеріалах виданя «Білопільщина» зафіксовано відносний баланс жінок і чоловіків, але відсутні фемінітиви. А видання «Глухівщина» і «Наш край» близькі до цього показника. «Полісся» трішки відстає, але кращі за вживанням фемінітивів. А газета «Перемога», віримо, що зможе і фемінітивами похвалитись і балансом героїв/героїнь.
Підсумкове
Аналіз контенту гіперлокальних медіа Сумщини засвідчив, що вживання фемінітивів для місцевих ЗМІ залишається тим новим, про яке інколи забувають. Видання можуть в одному матеріалі стосовно однієї й тієї ж посади використати як фемінітив, так і маскулінітив. Інакше, ніж неуважністю це важко пояснити.
Особливістю матеріалів даного моніторингового періоду є засилля матеріалів, де за основу беруться прес-релізи (все ж ковідний час дається взнаки) у яких взагалі відсутнє посилання як на експертів, так і на експерток, а де такі й є, то означення професій жінок, вказуються у чоловічому роді, тобто маскулінітивами. Багато матеріалів з посиланням на соціальні мережі, де вказується тільки ім’я героя чи героїні.
Втім все ж варто відзначити, що у виданнях стає більше експерток – жінок стали частіше залучати до коментування різних тем. А от фемінітиви приживаються тяжко у наших ЗМІ, вони ще немов чужорідне тіло.
Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у лютому склав 35%. І це одні з найнижчих показників в Україні. Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
Наступні хвилі моніторингу заплановані на квітень і червень цього року.
