Проблема формування мовної культури сучасних медіа залишається актуальною, адже без неї не можливо налагодити продуктивний діалог із реципієнтом. Але на сторінках багатьох видань спостерігаємо відхилення від норм української літературної мови.
Щоб з’ясувати, які помилки найбільш розповсюджені, студенти-медійники кафедри журналістики та філології Сумського державного університету на заняттях із дисципліни «Сучасний медіатекст» спробували себе у ролі редактора, здійснивши моніторинг популярних українських медіа. Наведемо кілька прикладів відхилень від норм літературної мови.
Визначено, що найпоширенішими є лексичні помилки, спричинені впливом російської мови, який, на жаль, залишається потужним. Перший текст «Електросамокати та моноколеса прирівняли до транспортних засобів: що кажуть юрист та жителі Полтави» (https://suspilne.media/442713-elektrosamokati-ta-monokolesa-pririvnali-do-transportnih-zasobiv-so-kazut-urist-ta-ziteli-poltavi/) має речення: «Через це аварії і тому подібне». Помилка полягає у використання фрази «і тому подібне», оскільки вона є калькою з російською, коректно речення має звучати так «Через це аварії, тощо».
Низка матеріалів мають словосполучення «іншими словами», наприклад: «Засклена колонада готелю “Дністер” в Івано-Франківську: що кажуть містяни та представники влади» (https://suspilne.media/491758-zasklena-kolonada-gotelu-dnister-v-ivano-frankivsku-so-kazut-mistani-ta-predstavniki-vladi/): «Як можна у жителів міста забрати шматок публічного простору, шматок тротуару і якось ці речі називати іншими словами», «Небезпека та захист від укусів кліщів – розповідає миколаївська лікарка-інфекціоністка» (https://suspilne.media/485002-nebezpeka-ta-zahist-vid-ukusiv-klisiv-rozpovidae-mikolaivska-likarka-infekcionistka/): «Іншими словами – хвороба Лайма»; «Росіяни засипали переправу між островами Джарилгач та окупованою Херсонщиною: які наслідки» (https://suspilne.media/481792-rosiani-zasipali-perepravu-miz-ostrovom-dzarilgac-ta-okupovanou-hersonsinou-aki-naslidki/): «Іншими словами, перед нами ще один злочин проти природи». Словосполучення «іншими словами» – це також калька з російської, правильно писати «інакше кажучи».
Також розповсюдженим є словосполучення «по суботах»: «Акція «Поділись»: у Житомирі 100 поліцейських здали кров» (https://suspilne.media/444594-akcia-podilis-u-zitomiri-100-policejskih-zdali-krov/): «Здати кров можна буде і у вихідні – Житомирський обласний центр крові по суботах»; «З 12 березня Укрзалізниця відновлює рейс Львів – Коломия – Львів» (https://suspilne.media/411216-z-12-berezna-ukrzaliznica-vidnovlue-rejs-lviv-kolomia-lviv/): «По суботах та неділях поїзд прибуватиме та відправлятиметься зі звичайної кінцевої станції Рахів»; «Романтична подорож потягом. У Києві курсуватиме експрес для закоханих» (https://suspilne.media/382694-romanticna-podoroz-potagom-u-kievi-kursuvatime-ekspres-dla-zakohanih/): «На пасажирів чекали по суботах, неділях та святкових днях». Словосполучення «по суботах» і «по неділях» варто замінити на слова «щосуботи», «щонеділі».
Ще однією роповсюдженою калькою є «на протязі» (правильно «протягом»). ЇЇ зустрічаємо в матеріалі «“Миколаївобленерго” за останній місяць отримало низку гуманітарних партій енергообладнання – заступник голови ОП» (https://inshe.tv/economics/2023-04-03/751287/): «АТ “Миколаївобленерго” на протязі останнього місяця отримало гуманітарні вантажі – обладнання та матеріали».
Також розповсюдженими є помилки, пов’язані з:
– порушенням правил милозвучності, чергування у-в, із-з: «Як сумський журналіст сапером став» (http://dancor.sumy.ua/articles/community/437940) «Відправивши родину подалі від війни у Європу, ведучий розважального ранкового шоу із Сум опановує військову спеціальність»; «Британець Том Хашемі проїхав приблизно дві тисячі кілометрів з Лондона до Львова, щоб на фандрайзинговій платформі зібрати кошти для розмінування української території» (https://hromadske.ua/posts/britanec-proyihav-na-velosipedi-z-londona-do-lvova-shob-zibrati-na-rozminuvannya-ukrayini );
– уживанням великої літери у власних назвах: «Як сумський журналіст сапером став» (http://dancor.sumy.ua/articles/community/437940) «Ми робили кількагодинні Новорічні проєкти, коли Діма максимально режисерував усе, що тут відбувалося»; «В День народження Порошенка українці зібрали 1 мільйон для ЗСУ» (http://dancor.sumy.ua/articles/politics/434341);
– пропуском літер, або написанням не тих, які потрібні: «Британець проїхав на велосипеді з Лондона до Львова — збирав кошти на розмінування України» (https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3709599-britanec-proihav-na-velosipedi-z-londona-do-lvova-zbirav-kosti-na-rozminuvanna-ukraini.html) «Першочерговою метою цієї поїзди став збір коштів на фандрайзинговій платформі для розмінування української території»; «На Сумщині працюють понад 90 “класів безпеки”» (https://rama.com.ua/na-sumshhini-pracjujut-ponad-90-klasiv-bezpeki/) «До облаштування таких освітніх просторів активно долучаються не лише освітяни, а у фахівці ДСНС України у Сумській області, а також представники обласної поліції»; «У Сумах у фіналі турніру зустрілися команди Токарів та Северинівки» (https://rama.com.ua/u-sumah-u-finali-turniru-zustrilisja-komandi-tokariv-ta-severinivki/) «І у фінальному матчі сильнішою була команда з Токарів, та й сам поєдинок знову заверщився з рахунком 3:0».
Аналізуючи чужі тексти, майбутні журналісти розповіли про свої помилки:
Жанна Мартищенко: Журналіст безперечно повинен мати певні навички для своєї роботи, серед яких грамотність і знання мови. Студенти ще тільки здобувають ці навички, часом роблячи певні помилки. Скажімо, «на протязі року», «згідно до» тощо. Буду чесною, я й сама їх припускаю через зросійщення свого мовлення. Також популярні у студентів канцеляризми й тавтології, заплутане вживання омонімів та смислових звʼязків. На сьогодні українська мова стала більш вживаною, і на своєму досвіді скажу, що дуже складно навчитися говорити правильно. Наприклад, замість «Доброго дня» вживати «Добрий день», не «вірні рішення», а «правильні рішення», «сто грам» – «сто грамів» тощо.
Анна Оропай: Із власного досвіду можу сказати, що найчастішими помилками у мові студентів стає суржик (наприклад, «балакати», «первий» тощо). Також трапляються слова з російської мови. Ще однією частою помилкою, на мою думку, є тавтологія (наприклад, «Тарас Шевченко, він….»). Також дуже складно позбавитися слова «даний» у своїх розповідях і відповідях.
Постає запитання «Чому виникають помилки в журналістських текстах?» Варто пам’ятати, що порушення правил з’являються не тільки від неповного знання норм літературної мови. Психологічний фактор також є важливим. Доволі часто автор через значні навантаження і втому не помічає недоліків у текстах. А часу, щоб переглянути й переосмислити матеріал не вистачає. Також не кожна людина володіє “чуттям мови”. Або просто відчуває вплив моди.
Олена ІЩЕНКО, доктор філософії, асистент кафедри журналістики та філології СумДУ






