Триває гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області.
З 3 по 14 червня 2024 року було проаналізовано 573 матеріали у 10 виданнях гіперлокального рівня Сумщини. Зокрема, у 6 онлайн-медіа («Глухів.Cіty», «Голос Конотопа», «Охтирка онлайн», «Ромни 24»; «Шостка.ІNFO» та «05453.com.uа – Cайт Кролевця») проаналізовано 466 матеріалів, а в друкованих («Ворскла», «Глухівщина», «Наш край», «Перемога») – 107.
Тема війни
Значну частину контенту видань – 32 – 40% – складають матеріали, що так чи інакше пов’язані з війною. Це трішки менше, ніж у попередні місяці. Напевне після шквалу матеріалів і емоцій про можливий наступ росіян на Сумщину, ЗМІ вирішили дати відпочити своїм читачам. Зокрема, онлайн видання відмовились від публікацій щоденних зведень від обласної військової адміністрації, що стосуються обстрілів за добу. Загалом в обох типах ЗМІ є матеріали, що розповідають про оборонців, які захищають Україну, а також про воїнів, які загинули, боронячи свою землю, про волонтерів, про відбудову зруйнованої інфраструктури, про налагодження життя вимушених переселенців у період війни.
Матеріали, що стосуються дозвілля, участі учнів музичних шкіл у різноманітних конкурсах, участі представників місцевих будинків культури у мистецьких заходах, спортивних змагань, продовжують з’являтися. І саме вони є тим маркером, який говорить, що ми вперто вчимося жити звичним життям в умовах війни, принаймні робимо це задля дітей.
Домінування чоловіків і як експертів, і героїв публікацій вже є не таким стабільним. Зокрема, у друкованих ЗМІ зафіксоване переважання жінок як експерток – 55%. Але в онлайн виданнях їх тільки 28%. Героїнь 37 і 38% відповідно.
Інтернет-видання
У червні зафіксований найнижчий показник залучення жінок як експерток – 28%. Це можна пов’язати з початком сезону відпусток у редакціях, де, як відомо, і без того штати скорочені до мінімуму, а отже і зі зменшенням журналістських матеріалів, які передбачають коментарі експертів/експерток. Натомість ЗМІ подають більше матеріалів з пресрелізів, де інформація подається коротко, без коментарів. Жінки частіше коментували теми пов’язані з освітою – 60%, медициною – 58%, соцполітикою – 71%, дозвіллям 71%. Як героїні жінки частіше згадувались у матеріалах за цими ж темами.
У інтернет-виданнях 40% матеріалів стосувались теми війни. До їх коментування залучались жінки як експертки – 22% і це найнижчий показник у цій моніторинговій хвилі. А як героїні згадувались на рівні 43%, що є найвищим показником.
В інтернет-виданні «Глухів.Cіty» кількість експерток склала 32%, героїнь – 35%. Жінки долучалися до коментування у матеріалах на теми дозвілля, волонтерства. 58% матеріалів стосувались війни.
Видання відмовилось від використання маскулінітивів, у 100% послуговуючись фемінітивами: бібліотекарка, депутатка, військова, кінологиня, тренерка, водійка.
Індекс гендерної чутливості видання – 56%. І це знову кращий показник.
На сайті «Голос Конотопа» – 29% жінок-експерток (найбільше у матеріалах, що стосуються медицини та дозвілля – по 100%) і героїнь – 38%. Матеріали що стосуються війни склали 37%.
Видання в означенні професійної приналежності жінок цього разу надало перевагу фемінітивам – 73%: художниця, музикантка, директорка, журналістка, тренерка, керівниця.
Серед маскулінітивів – керівник Марина Ручиця, викладач Вікторія Чельцова, заступник голови ОВА Олена БОЙКО, практичний психолог Катерина Хрокало та соціальний педагог Оксана Романюк.
Сайт «Охтирка onlіnе» порівняно з квітнем, коли жінок не залучали до коментування тем взагалі, виправився і у червні ми зафіксували по 33% експерток і героїнь. Вони переважали у матеріалах, що стосувалися соцполітики, криміналу та розповідей про можливості, які дають різні програми, про які пише видання.
Традиційно більша частина матеріалів стосувалися війни – 53%
У виданні переважають фемінітиви – 83% (директорка, представниця Нацради України з питань телебачення і радіомовлення, журналістка, редакторка, викладачка)
Серед маскулінітивів – вже таке звичне і вживане «директорка» раптом стало «директором» – директор КУ «Охтирський міський центр надання соціальних послуг» Лілія Неофітна. Чому?
Сайт «Ромни 24» залучив 29% жінок до коментування тем, згадував про них у текстах (героїні матеріалів) – у 39% випадків. Це були повідомлення, що стосувалися органів влади та бізнесу, що загалом не типово, адже ці теми зазвичай «чоловіча царина» (хоча б тому, що відповідні установи та відомства очолюють чоловіки, які і є експертами). Втім, виданню вдалося відійти від стереотипів.
У виданні за моніторинговий період було 23% матеріалів, що стосуються війни.
Використання фемінітивів на рівні 53 % – представниця Нацради України з питань телебачення і радіомовлення, директорка, головна редакторка, регіональна менеджерка, комунікаційниця проєкту.
Серед маскулінітивів – керуючий справами Виконавчого комітету Роменської міської ради Наталія Москаленко; Ірина Івницька- начальник відділу освіти Роменської міськради; Лілія Городецька – директор Роменського ліцею №4, депутат Роменської міської ради від партії «Наш край».
Сайт «Шостка.ІNFO» частіше залучає до коментування чоловіків. Жінки як експертки коментували теми у 30% випадків (економіка, медицина, дозвілля). Героїнь зафіксовано 36%. Найбільше згадувались у матеріалах, що стосуються місцевої влади, культури, медицини.
Тема війни присутня у 38% матеріалів від загальної кількості проаналізованих.
У виданні дещо переважають фемінітиви – 51% – Очільниця водолазно-рятувальної служби, креативниця бібліотекарка, директорка гімназії поетеса, заступниця голови ОВА, викладачка, лікарка.
Однак поширеним є і вживання маскулінітивів: методист Валентина Макуха; начальник управління освіти Наталія Сергейко; Керівник – Інна ВОЛОВИК; викладач – Лариса Бонько, хоча фемінітив «викладачка» у матеріалах видання теж трапляється. А у заголовку «Письменниця з Шостки стала одним з авторів роману» чомусь щодо жінки вжили аж два маскулінітиви. Заголовок написаний відповідно до правил правопису «Письменниця з Шостки стала однією з авторок роману» виглядав би доречніше і сучасно.
«05453.com.uа – Сайт Кролевця» вкотре демонструє скупу стабільність у залученні жінок до коментування матеріалів – їх 18%. Експертками вони були частіше у матеріалах, що стосуються медицини. Героїнь – 45%. Жінки згадувались у матеріалах на теми культури, війни.
41% контенту видання торкається теми війни.
Скупа стабільність тут щодо використання фемінітивів – 19%: майстриня, переможниця, заступниця голови, завідувачка.
Серед маскулінітивів – тренер-викладач Олена Дядюх, керівник Тетяна Заїка, керівник Тетяна Булах, представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Сумській області Тетяна Мироненко.
Найчастіше видання використовувало на означення професійної приналежності жінок маскулінітив «керівник», з якого легко утворюється і вже використовується у ЗМІ фемінітив «керівниця» чи «очільниця».
Загалом у матеріалах всіх видань кількість експерток коливається в межах 29-33%. Єдиний виняток – «05453.com.uа – Cайт Кролевця», де експерток тільки 18%, втім найбільше героїнь – 45%, але тільки 19% фемінітивів, тоді як у всіх інших виданнях вони переважають, а у «Глухів. Cіty» їх 100%. Саме цей показник вкотре виводить це видання у лідери за показником індексу гендерної чутливості – 56%. Другі – «Охтирка onlіnе» (50%) і третє місце – у «Голос Конотопа» (47%). Виданням із третьої трійки варто збільшити присутність жінок у своєму контенті і не забувати про фемінітиви.
Про друковані ЗМІ
Друковані ЗМІ Сумщини продовжують творити дива: в умовах повномасштабної агресії, постійної міграції людей через обстріли, вони все ж виходять. При чому часто редакції самі шукають шляхи доставки газет своїм передплатникам і передплатницям.
Теми війни стосуються 32% матеріалів. Жінок як експерток у них – 55%, а як героїнь – 38%.
Саме друкованим ЗМІ Сумщини у червні вдалося переламати традиційне домінування чоловіків як експертів над експертками (55% експерток). Жінки коментували теми освіти, культури, медицини, волонтерства та дозвілля на рівні 100%. Це не можна назвати випадковістю, адже саме у цих темах жінки завжди були присутніми на сторінках газет або як експертки, або як героїні, але з такою 100% перевагою, вперше.
У газеті «Ворскла» досягли ідеального балансу експерток/експертів – 50%, а от героїнь менше – 31%. Найбільший відсоток експерток, героїнь – у матеріалах на теми культури, волонтерства, екології.
Збільшення присутності жінок можна пов’язати зі зменшенням кількості матеріалів, що стосуються війни. У цьому моніторинговому періоді їх 37%.
У виданні переважають фемінітиви – 57%. Серед них – журналістка, активістка, очільниця громади, лідерка волонтерського руху, завідувачка бібліотеки, майстриня, продавчиня, консультантка.
Маскулінітиви: Оксана Mиколаïвна, місцевий депутат; начальник відділу культури Жанна Дяченко; викладач Катерина Спішина; вихователь Тетяна Цокур; бібліотекар Юлія Рудіченко; Вікторія Кондратенко, яка працює продавцем.
Як бачимо, деякі означення посад видання подає як фемінітивом, так і маскулінітивом – продавець/продавчиня; бібліотекар/ бібліотекарка. Все ж багато залежить від автора/авторки і його/її бажання використовувати фемінітиви.
Газета «Глухівщина» знизила кількість експерток – 25% проти 50% у квітні, героїнь – 39%. Жінки як експертки були присутні у матеріалах, що базуються на життєвих історіях.
Темі війни стосувалося 15% матеріалів і це майже вдвічі менше, ніж у квітні.
У виданні використали фемінітиви – 33% – поетеса, майстриня,- і це значно менше, ніж у попередні місяці моніторингу.
Серед вжитих маскулінітивів – керівник Тетяна Каркаус; керівник Ольга Гетманова; Полятикіною Ольгою (вчителем української мови та літератури) та Пивоваровою Валентиною (вчителем математики), – тобто означення професій, які не вимагають фантазії для утворення з них фемінітиву, бо вони стосовно жінок вже частіше вживаються як фемінітиви. Втім, не цього разу.
У газеті «Наш край» жінок-експерток зафіксовано 55%, а героїнь – 44%. Найчастіше жінки коментували чи згадувались у матеріалах, що стосувались політики, економіки, освіти.
Про війну йшлося у 25% матеріалів.
Зазвичай видання послуговується лише фемінітивами: методистка ліцею, очільниця волонтерського об’єднання, регіональна менеджерка, кейс-менеджерка, юристка, головна лікарка, Перша заступниця голови. Але цього разу газеті довелось використати маскулінітиви на вимогу автора, який ніяк не бачив своїх героїнь керівницями, і писав: начальник відділу культури Липоводолинської селищної ради Любов Дикань; художній керівник Московського сільського будинку культури Валентина Пось. Загалом у виданні 73% фемінітивів. І першість за індексом гендерної чутливості.
У газеті «Перемога» жінки знову переважають як експертки – 65% і як героїні – 58%. Думкою жінок поцікавились при підготовці матеріалів з медичної та воєнної тематики, а також у історіях із життя.
У виданні традиційно переважають фемінітиви – 70% заступниця міністра енергетики; майстриня; представниця Нацради України з питань телебачення й радіомовлення, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; журналістка, режисерка; вчителька; вихователька; дипломована спеціалістка; директорка)
Використовуються й маскулінітиви (Ліда Миколаївна була технологом Оксані Іванцовій, кризовому психологу, груповому психоаналітику, травматерапевту).
За індексом гендерної чутливості у червні кращим був «Наш край» – 57%.
Другою за індексом гендерної чутливості стала «Перемога» – 49%. Видання має чи не найкращі показники залучення жінок у матеріалах, але для першості не вистачило фемінітивів.
«Ворскла» з 46% – третя. Видання утримує баланс експерток/ експертів, варто додати більше фемінітивів.
«Глухівщина» – 32%. Газеті варто додати присутності жінок на шпальтах і фемінітивів. У квітні з цим все було добре, тож, просто так склалося в червні.
Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у червні склав 46%. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Fаcеbook.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USАІD) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк
