Світ без незалежних медіа – це світ, у якому правда стає розкішшю. Закриття «Радіо Свобода» та «Голосу Америки» може змінити інформаційний ландшафт, залишаючи суспільство наодинці з пропагандою та контрольованими наративами.
Досі звикли вважати, що свобода слова – фундамент демократії. Але чи можемо ми сьогодні бути впевнені в його непорушності? Є привід замислитися, як вплине на свободу слова та доступ до незалежних новин закриття відомих медіа. Ми звернулися до журналістів, викладачів і студентів, щоб почути їхні думки з цього приводу.
Олександра Аксененко, редакторка сайту «Трибуна.Суми»: «Закриття якісних медіа – це завжди про вплив на плюралізм думок, свободу слова, доступ до незалежних новин і різноманітних джерел інформації. Це може позбавити громадян можливості отримувати об’єктивні новини та висловлювати альтернативні погляди. У результаті такі кроки можуть вплинути на зростання дезінформації та обмеження свободи слова».
Олена Бондаренко, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри журналістики та філології СумДУ, заступник декана факультету ІФСК з навчально-організаційної роботи: «Якщо коротко, то цей крок є критичним для свободи слова. Зменшення кількості медіа – це погана тенденція».
Арсен Серобян, студент кафедри журналістики та філології, освітня програма «Реклама та зв’язки з громадськістю»: «Ставлюся до цього позитивно. Зараз прослідковується зовсім інакша тенденція в цих медіа, ніж та, яка закладалася із самого початку. «Радіо Свобода» вже давно не про незалежні новини. Тому я більше за те, щоб всі медіаресурси були приватизовані, і припинення фінансування чинних медіа – це навпаки ковток свіжого повітря. Особливо в Україні».
Анна Оропай, студентка кафедри журналістики та філології, освітня програма «Реклама та зв’язки з громадськістю»: «Через припинення фінансування цих медіа доступ до незалежної, правдивої інформації у багатьох країнах, на мою думку, може майже зникнути. Люди лишаться без правдивих новин. А ще – небайдужі працівники медіа не матимуть місця для роботи й можливості реалізувати своє право на свободу слова».
Олександр Соломко, директор Ямпільського інформаційного агентства: «Мене надзвичайно непокоїть тенденція нової адміністрації США, спрямована на обмеження незалежності медіа. Ця тривога викликана не лише потенційним закриттям «Радіо Свобода» та «Голосу Америки», чий вплив на український медіапростір, можливо, не був вирішальним. Більш глибоке занепокоєння викликає системний підхід, що проявляється через скорочення фінансування USAID, який традиційно підтримував незалежні медіа в Україні та в усьому світі. Особливо тривожною є ситуація з медіа, які не отримують прямого фінансування від уряду США, але все одно зазнають тиску з метою припинення своєї діяльності. І тут ідеться не про економію коштів чи оптимізацію бюрократичних процесів, а про цілеспрямоване обмеження свободи слова. Тиск на незалежні структури, що підтримують медіа, викликає серйозні побоювання щодо можливої «війни проти слова».
Анастасія Кизим, журналістка медіа «Полтавська хвиля», студентка кафедри журналістики та філології, освітня програма «Журналістика»: «Радіо Свобода» та «Голос Америки» є якісними незалежними медіа. А закриття будь-якого медіа негативно впливає на баланс висвітлення та доступність інформації. Звісно, можна сказати, що свободу думки забезпечує велика кількість ресурсів. Однак, коли ринок медіа «худне», на старі місця можуть зайти нові гравці. І в нашому випадку варто не допустити, щоб, у разі повного закриття цих медіа, їх місця зайняли проросійські канали».
Марина Садівнича, доктор філософії з журналістики, асистент кафедри журналістики та філології СумДУ, заступник декана факультету ІФСК, член Національної спілки журналістів України: «Мені дуже боляче читати новини про закриття такого потужного медіа, як «Радіо Свобода». Минулого року мала честь відвідати головний офіс цього медіа в Празі та поспілкуватися з директоркою української редакції Мар’яною Драч. Знаючи ставлення китайської та російської влади до цього медіа, вважаю його закриття серйозним викликом світовій демократії, поширенню правди та свободи слова. Не хочу робити прогнозів, бо сподіваюсь, що там, де зачиняються одні двері, відчиняться інші».
Захар Ювко, студент кафедри журналістики та філології, освітня програма «Журналістика»: «Негативно. Американський уряд обрізав шляхи існування цим медіа, що значно вплине на медіаринок, адже «Радіо Свобода» та «Голос Америки» працювали не лише на території Штатів. Тепер у людей із інших країн стане набагато менше джерел достовірної інформації, а на місце цих медіа може прийти умовний RT, або Женьмінь Жібао, де нехтують журналістськими стандартами та свободою слова».
Маруся Капустіна, редакторка сайту «Глухів.City»: «Закриття будь-якого незалежного медіа, особливо такого, як «Радіо Свобода», «Голос Америки», є серйозним ударом по свободі слова, яка й без того перебуває під постійним тиском. В умовах, коли багато медіа контролюються приватними особами, що мають власні політичні чи економічні інтереси, втрата двох редакцій із багаторічним досвідом і довірою аудиторії – це втрата важливого джерела об’єктивної інформації.
Ці медіа роками працювали над тим, щоб надавати збалансовані та неупереджені новини, аналітику й розслідування, що є критично важливим для формування громадської думки та контролю за діями влади. Їхня відсутність створить вакуум, який буде заповнений медіа, що обслуговують інтереси своїх «патронів», посилюючи їхній вплив на інформаційний простір».
Запитували
Ліна ЄФІМЕНКО, Анастасія ЛУТЧЕНКО, Валерія ПАВЛЮЧЕК,
студентки кафедри журналістики та філології Сумського державного університету
* Опитування проведено в межах практичних занять.
