Одного з останніх листопадових днів 2001 року своє перше засідання провів Сумський прес-клуб у його новому форматі. Не пригадаю зараз, 27-е це було чи 28-е, але рік і місяць – це достеменно. І ще памʹятаю, як хвилювалася того разу, бо медіа захід тоді проводила вперше.
Трішки бекграунду до попереднього бекграунду. Загалом прес-клуби в Україні виникли ще 1994 року. Тоді вони були створені як ресурс Української освітньої програми ринкових реформ. Старші пригадають лого, що зʹявилося в ті роки: контур чоловіка та жінки, попереду яких стоїть дитина. А ще пригадають, звісно, найперші засідання Сумського прес-клубу, які проводила Лідія Рижкова, тодішня завжди позитивно енергійна голова. То була потужна і тривала грантова програма. Але всі гранти мають властивість закінчуватися. Проєкт УОПРР теж добіг кінця. Але кістяк його команди вирішив, що просто розбігтися – то найлегше і найпримітивніше. Тому було зареєстровано нову громадську організацію – Український освітній центр реформ (УОЦР), вже з суто українською бухгалтерією, оновленим набором працівників і новим підходом до роботи мережі прес-клубів. Останні повинні бути дистанційовані від влади/бізнесу/політики, але водночас здатні працювати з цими групами.
Оскільки в цей період прес-клуб у Сумах був на паузі, то після неї, на нових засадах, запропонували продовжити роботу мені. Пригадую дзвінок нашого «батька прес-клубів» (так назвали його незабаром) Андрія Куліша з такою пропозицією. Була здивована (якщо не вражена) його особистим приїздом до Сум, аби провести зі мною невелику співбесіду. І от напередодні зими – перше засідання.
Згадую, хто допомагав у підготовці, боюся когось забути… А без допомоги – ніяк, бо доручили організувати й каву та бутерброди, а тоді – який кейтеринг і взагалі… Пригадую, були зі мною Алла Акіменко (вона пізніше стане координатором прес-клубу), Галя Коваленко з газети «Діалог», Оля Нестеренко з «Фрунзенця», Надя Демиденко, художниця з «Сумщини»…
Підтримали мене представник УОЦРу, який приїхав представляти нового голову прес-клубу, та прессекретарка доповідачів із Києва, які виступали на тому першому засіданні. І, звичайно, підтримкою були наші журналісти. Немало їх, прийшовши до прес-клубу тоді, йшли із нами поруч усі ці 20 років. Спасибі за це.
Завжди згадую з любовʹю Марту Коломієць, яка стояла біля витоків пресклубівського руху, – світла памʹять тобі, Марточко! Чекаю в соцмережах (і книжках!) чергових замальовок із життя згаданого вже батька – Андрія Куліша. З Іриною Мовчан, головою УОЦРу, за нагоди працюємо всі ці роки, ось і наступного тижня Іра скликає на новий медіа-день. І зовсім не можу уявити, як би склалося життя без тих соратників, з якими звів прес-клуб, – голів і координаторів загальноукраїнської мережі прес-клубів. Ми й зараз контактуємо, співпрацюємо або ж просто дружимо з багатьма. Тримаймося, громадо!
Героїчними зусиллями вже координаторки Алли Акіменко Сумський прес-клуб у серпні 2003-го став самостійною, офіційно зареєстрованою громадською організацією (я, поки йшла та звитяжна реєстрація, стажувалася в США – завдяки прес-клубам! Втім, Алла Акіменко пізніше теж туди зʹїздилаJ))
Скільки було за ці роки! Прес-заходів, тренінгів, презентацій, виставок… Підтримки, підніжок, схвалення, заздрості… Скільки доповідачів – добрих людей пройшло через ці заходи, скільки талантів, рушіїв нових ідей і справ, громадських активістів, а ще, звісно, політиків… Скільки школярів і студентів тут навчалися, писали перші матеріали, проходили практику, реалізовувалися й чимало – реалізувалися (пишаюся вами!) А головне – тут постійно були журналісти, з якими ми засідали, писали, їздили в прес-тури, здійснювали проєкти… Сергій Ханін, Діма Відовіч, Інна Клишко, Влад Івченко, Галя Карпенко, Юля Гайдіна, Наталя Меднікова, Льоша Руденко, Світлана Шовкопляс, Віка Красноплахта, Ксеня Осьмакова, Володя Петренко, Володимир Пошва, Іра Вертикова, Наталя Розторгуєва…, всі (ще довгим списком!) телевізійники, радійники, газетярі… Чесно, хочеться назвати кожного. І впродовж наступних місяців ми спробуємо згадати багато імен, правда, Олексію Захарченко, нинішній голово прес-клубу?
А для цього маємо кілька проєктів – для нас, журналістів. Про них – окремо. А зараз – зі святом вас! Бо 20 років для ГО – це немало. Ми прожили їх разом. Тож і будьмо разом!
Алла ФЕДОРИНА,
у 2001-2016 роках – голова, тепер – координаторка Сумського прес-клубу
