У лютому, квітні та червні 2024 року проводився гендерний моніторинг регіональних медіа України. До аналізу були взяті 10 видань гіперлокального рівня Сумщини. Зокрема, онлайн-медіа: «Глухів.City», «Голос Конотопа», «Охтирка онлайн», «Ромни 24», «Шостка.INFO» та «05453.com.ua – Сайт Кролевця» та друковані: «Ворскла», «Глухівщина», «Наш край», «Перемога».
Загалом було проаналізовано 1857 матеріалів: 1545 – у онлайн виданнях і 312 – у друкованих.
Аналіз показав, що у деяких сумських ЗМІ все ще зберігається тенденція переважання цитування чи згадування в журналістських матеріалах чоловіків. Але ми вже можемо чітко говорити, що є видання, які зламали цю багаторічну традицію. І що прикметно, їм вдалося це зробити у реаліях війни, коли на перший план вийшли матеріали, що стосуються війни, військових (таких матеріалів в середньому близько 40%). Видання показують роль і місце жінки в цій жорстокій війні. У газетах «Перемога», «Наш край» на сайті «Глухів.City» доволі високе представництво жінок і як експерток, і як героїнь. Напевно, сайтам важче конкурувати з друкованими ЗМІ, адже їх контент – це зазвичай короткі повідомлення, що не містять посилань на експерток/експертів, а самі матеріали базуються на основі пресрелізів.
Залучення жінок
Жінки переважали як експертки у матеріалах на теми, що стосуються соціальної політики, медицини, культури та дозвілля. Що й не дивно, адже відповідні управління чи відділи на рівні обласної та міської адміністрацій очолюють жінки. Чоловіки ж частіше залучалися до коментування тем, що стосуються війни, політики та діяльності місцевої влади, спорту.
Друковані ЗМІ показують певну стабільність у залученні жінок до коментування тем, що порушуються у виданнях. У червні експерток було 55% 38% у квітні, у лютому – 45%. Героїнь у червні – 37%, (36% у квітні, у лютому – 40%).
В інтернет-виданнях відсоток залучення жінок дещо нижчий від того, який зафіксований у друкованих ЗМІ: експерток 28% у червні, 39% і 33% у квітні та лютому) і героїнь – 38% у червні, 50%- у квітні і 33 – у лютому.
Найчастіше жінок залучали коментувати теми, пов’язані з соцполітикою, культурою, волонтерством/благодійністю.
Фемінітиви
Фемінітиви у сумських ЗМІ все ще не можна вважати звичним явищем, втім вони впевнено знаходять своє застосування. В області вже є видання, що послуговуються виключно ними, при означеннях фаху жінок. Втім, і досі у деяких виданнях говорячи про одну й ту ж жінку в одному матеріалі можуть назвати, до прикладу, директором і директоркою. Складається враження, що у сумських виданнях фемінітив використовується як синонім до маскулінітиву, або ж автори ще забувають про їх утворення.
Найчастіше вживаним маскулінітивом у сумських ЗМІ стало означення «викладач», яке вживалося стосовно жінок-викладачок музичних шкіл. Був і своєрідний «рекорд» – на сайті «Голос Конотопа» в одному матеріалі було вжито 108 разів цей маскулінітив і 22 рази – «концертмейстер». Зауважимо, що в цьому випадку мова йде не про журналістські матеріали, а пресрелізи, які видання не адаптують для своєї аудиторії.
Індекс гендерної чутливості
Серед друкованих видань за Індексом гендерної чутливості у лідерах – «Наш край» – 55%. Це видання і жінок залучає до коментування тем на своїх шпальтах і надає перевагу фемінітивам. «Перемога» – з 54% друга через дещо нижчі показники використання фемінітивів, але при цьому видання має найвищі показники залучення жінок як експерток. «Ворскла» – 49%. Видання у квітні «просіло» за показником залучення експерток. «Глухівщина» за індексом гендерної чутливості має 40%. Видання у лютому мало низькі показники залучення експерток, а у червні було малувато фемінітивів.
Серед інтернет-видань абсолютним лідером є «Глухів.City» з 61%. Такого показника виданню вдалось досягти внаслідок 100-відсоткового використання фемінітивів і високого показника залучення експерток. Далі йдуть «Шостка.INFO» – 43% і «Охтирка онлайн» – 42%. Обом виданням варто збільшити присутність жінок у матеріалах («Охтирка онлайн» у квітні взагалі не мала експерток) і частіше послуговуватись фемінітивами. Такі ж поради можна дати й іншим виданням, щоб підвищити свій рівень Індексу гендерної чутливості, адже потенціал у всіх є. А поки маємо такі показники: «Голос Конотопа», – 39%, «Ромни 24» – 35% і «05453.com.ua –Сайт Кролевця» – 32%.
У моніторингові місяці у сумських ЗМІ присутність жінок як експерток чи героїнь переважно зростала. І за їх залученням Сумщина на фоні інших областей виглядає впевнено. А от помірне використання фемінітивів відкинуло Сумщину на останнє місце за рівнем Індексу гендерної чутливості.
Середній Індекс гендерної чутливості сумських медіа у моніторинговий період склав 46%.
Гендерний моніторинг проводиться з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах інтернет-видань (в якій кількості чоловіки та жінки представлені як герої/героїні публікацій (про кого пишуть, згадують у тексті) та експертів/експерток (кого цитують, у кого беруть коментар), наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/виду діяльності жінок.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС, Сумський прес-клуб
__________________
Гендерний моніторинг гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні (Internews).
