На прикордонні журналісти першими стикаються з фейками та викривленою інформацією про події, пов’язані з війною. Водночас першими можуть їх і спростувати, поки ці фейки не набули значного розголосу й поширення. Відтак правильно реагувати, спростовувати, інформувати, висвітлювати трагічні й складні події, показувати людські історії, протистояти тиску та кібератакам – усе це сьогоднішні виклики для прикордонних і прифронтових локальних медіа. Посилити їх спроможність у цьому покликаний навчальний курс «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією», який НСЖУ реалізує за підтримки Посольства Литви в Україні. В його рамках вже пройшло шість менторських сесій та вебінари від досвідчених колег, які працюють в національних і міжнародних медіа.
Учасниками курсу, зокрема, є і представники журналістської спільноти Сумщини.
Так, редакторка газети «Путивльські відомості» Тетяна Каушан, говорить, що під час навчання відкрила для себе багато нових інструментів боротьби з фейками та викривленою інформацію.
«Наш фактчекінг виходить на новий рівень, – зазначає Тетяна. – Журналісти на прикордонні першими стикаються з викривленою інформацією. Тому доводиться часто щось заперечувати, пояснювати читачам. Коли маєш такі інструменти, про які дізналися на цьому курсі, це значно допомагає».
Її колега з Сум, редакторка газети «Панорама» Олена Касаткіна, додає: місцеві редакції першими реагують на події у громадах, а люди в цих громадах частіше довіряють локальним медіа. «Ми швидше можемо віднайти протидію фейку «на місці». Ще до того, як вони набирають обертів».
Тетяна Каушан відзначила актуальність обраних для проходження курсу тем. «Дуже помічними стали менторські сесії з цифровізації журналіста і медіатренера Андрія Юричка, де він розповів про можливості штучного інтелекту, зокрема, в розшифровці записів. Це дуже спрощує роботу таким редакціям, як наша, оскільки ми працюємо в умовах обмеженого кадрового потенціалу», – наголошує редакторка «Путивльських відомостей».
Також, зазначають учасники курсу, важливим і корисним виявився досвід, яким із ними поділилася журналістка Юлія Суркова. Маючи досвід висвітлення війни в міжнародних медіа ще з 2014 року, вона акцентувала увагу на необхідності зважено підходити до обрання і розкриття теми. Наприклад, у міжнародної аудиторії найбільший інтерес викликають історії про постраждалих людей, зокрема, дітей. Відтак кожен журналістський матеріал, наголошує менторка, має бути таким, аби він міг стати маленькою цеглинкою в доказову базу того, що проти України та українців росія чинить геноцидні дії. Тож разом із Юлією Сурковою учасники навчального курсу опановували особливості подачі такого контенту
Наразі перша половина курсу вже позаду. Попереду в його учасників ще кілька сесій, після проходження яких вони збагатяться новими знаннями боротьби з дезінформацією.
