Представництво Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області вже третій рік поспіль здійснює моніторинги місцевих та регіональних телевізійних мовників регіону щодо гендерної збалансованості контенту. Аналіз дотримання гендерного балансу проводиться за оновленою Методологією гендерного моніторингу, яка враховує специфічні для умов воєнного стану гендерні питання. Методологію було розроблено та доопрацьовано за ініціативи Національної ради та за підтримки уряду Швеції і Національного демократичного інституту США.
Моніторингами охоплено п’ять мовників (83,3% від загальної кількості, що здійснюють діяльність в умовах воєнного стану). Не здійснюється моніторинг контенту ПП ТРК «Пульсар-РТБ», м. Охтирка, оскільки компанія не виготовляє власний контент, натомість цілодобово ретранслює загальнонаціональний марафон «Єдині новини».
Відповідно до методології градація оцінок медіа продукту відбувалася за шкалою, де
- + 3 – високий рівень гендерної збалансованості;
- + 2 – середній рівень гендерно нестереотипних матеріалів;
- + 1 – помірно гендерно нестереотипний, збалансований щодо гендерних ролей;
- 0 – гендерно нейтральний;
- – 1 – пoмipно гендерно стереотипний;
- – 2 – середній рівень гендерно стереотипних матеріалів;
- – 3 – гендерно стереотипні (сексистські) матеріали.
У першому півріччі 2025 року увага була зосереджена на аналізі новинних сюжетів, інформаційно-аналітичних програм і відеороликів соціальної реклами, оскільки власний продукт телекомпаній Сумщини переважно складається з новинних передач і передач інформаційного спрямування. Частка обсягу програм новин та інших програм, що стосуються відповідної територіальної громади, варіюється в межах 15-100%. Також було враховано, що соціальна реклама (на відміну від комерційної) спрямована на всю телевізійну аудиторію місцевих мовників.
Загалом було проаналізовано 316 одиниць телевізійного контенту загальним хронометражем 32 години 30 хвилин, що транслювався у проміжках часу з 08:00 до 22:00 (без урахування повторів).
Проаналізований контент кожного мовника становить 6 годин 30 хвилин.
Аналіз контенту зафіксував, що тема російсько-української війни посідає значне місце в ефірах телемовників. Беззаперечним лідером щодо обсягу ефірного часу, приділеного цій темі, є регіональний мовник ТОВ «ТРК «ВІДІКОН» (м. Суми) – 60 % від загальної кількості одиниць контенту.
Тема війни в ефірах інших мовників коливається від 27% до 41%.
Водночас частка матеріалів, де головними героїнями є жінки-військовослужбовиці, вкрай мала – лише 1,26% від загальної кількості контенту на тему війни та оборони.
Під час моніторингів аналізувалися як кількісні, так і якісні показники зображення жінок і чоловіків у медійному контенті – співвідношення їх залучення у якості героїв/героїнь, джерел інформації; згадування в матеріалах про події.
Встановлено, що у новинних сюжетах співвідношення жінок та чоловіків паритетне та становить відповідно 49,95% та 50,04%.
В інформаційно-аналітичних програмах переважають чоловіки – 55,22% проти 44,77% жінок.
У соціальних роликах чоловіки домінують (78,32%). Це відбувається за рахунок трансляції роликів соціальної реклами на військову тематику, у яких беруть участь переважно чоловіки. Проте варто зазначити, що всі ролики соціальної реклами надані місцевим телекомпаніям іншими виробниками, тобто не є власним продуктом місцевих мовників.
У новинних сюжетах прослідковується паритетність між всіма віковими групами. Так, частка дівчат становить 17,01%; жінок молодого віку (18–35 років) – 10,42%; середнього віку (36–60 років) – 18,86%, категорії 61+ – 4,61%.
Доля хлопчиків і чоловіків відповідно – 15,84%, 10,12%, 18,45% та 4,66%.
Натомість в інформаційно-аналітичних програмах переважають чоловіки середнього віку (36–60 років): 30,56% проти 20,45% жінок середнього віку.
У роликах соціальної реклами майже відсутня представленість жінок і чоловіків категорії 60+ та домінують чоловіки молодого та середнього віку (48,28% та 20% відповідно). Це пояснюється трансляцією роликів на військову тематику, що складають левову частку загального обсягу соціальної реклами.
Суттєвий дисбаланс зафіксовано у кількісному представленні чоловіків і жінок серед кореспондентів, ведучих та у закадровому аудіоряді.
У порівнянні з показниками гендерного моніторингу минулого року цей дисбаланс збільшився у бік жінок. Зокрема у І півріччі 2025 року
- у 100% проаналізованих телевізійних матеріалів ведучими програм є жінки (у 2024 році цей показник становив 81%);
- у 94,38% новинних сюжетах також домінують жінки-кореспондентки (у 2024 році – 75%);
- у 81,48% одиницях телевізійного контенту аудіоряд (закадрова начитка) звучить жіночими голосами (у 2024 році – 57%).
Слід відзначити, що в ефірах телевізійних мовників Сумської області зафіксовані матеріали з егалітарною (нестереотипною) роллю жінок.
Яскравим позитивним прикладом егалітарної ролі жінки у суспільстві є сюжет КП «ТРК «АКЦЕНТ», м. Шостка, про роботу підрозділу поліції «Білі янголи», що займається евакуацією населення з прифронтових територій. Стереотипно робота силових відомств (як-от поліція) вважалася суто чоловічою справою. Зображення жінки, яка займається небезпечною евакуаційною роботою на рівні із чоловіками доводить, що жінка не лише може працювати в поліції, але й рятувати інших в небезпечних для свого життя умовах і бути ефективною.
Також заслуговує на увагу програма «Обличчя ЗСУ» МІ РТВ-ЦЕНТРу «ВЕЖА» у формі ТОВ, м. Конотоп, в якій розповідається про жінок-військовослужбовиць, які захищають Україну у підрозділах 58 ОМПБр ім. гетьмана І. Виговського на посадах, що традиційно вважалися чоловічими (зенитниці, танкістки тощо).
Водночас у програмах та новинних сюжетах, виготовлених телерадіомовниками Сумщини, трапляються також стереотипні уявлення про жіночі ролі. Наприклад, у сюжеті КП «ТРК «Акцент» (м. Шостка) про спортивний клуб «Барса» показано, як спортсменів після змагань зустрічають виключно мами, що відтворює традиційний образ жінки як берегині дому та емоційної підтримки.
Моніторинги також зафіксували, що жінки частіше залучалися до коментування тем, пов’язаних з освітою, культурою, соціальною сферою, тоді як чоловіки – з військовою, житлово-комунальною, медичною. Тобто, наявні стереотипні уявлення про ролі чоловіків та жінок у суспільстві.
Наприклад, у матеріалах ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «Телеком-Сервіс», м. Шостка («Виїзна апаратка у Чапліївці», «Освіта», «Весняні вакації», «Олімпіада з інформаційних технологій»); КП «ТРК «Акцент», м. Шостка («Апаратка у Чапліївці», «Конкурс до Дня народження Т. Шевченка», «Читці»); ТОВ «ТРК «ВІДІКОН», м. Суми (програма «Сумщина в реальному часі: СумДПУ ім. Макаренка для абітурієнтів»); КП Тростянецької міської ради «ТРК «Тростянець», м. Тростянець («Пліч-о-пліч», «Екологічна освіта») – у всіх матеріалах освітяни-жінки.
Найбільш стереотипні уявлення про чоловіків та жінок яскраво простежуються у соціальних роликах. Зокрема, помітним є акцент на агресивній маскулінності як засобі привернення уваги до військової служби. Так, у соціальному ролику «Хартія», КП «ТРК «Акцент» (м. Шостка), цільовою аудиторією є виключно чоловіки. Ролик апелює до образу захисника, який має бути сильним, мужнім і готовим до боротьби.
У відео «Ми — нація» показано, що дітьми опікуються виключно жінки, а військових удома чекають наречені, матері та батьки. Жінки в цьому випадку репрезентовані як берегині родинного вогнища.
У соціальному ролику «Рекрутинг: Сумський прикордонний загін» (МІ «РТВ-Центр «Вежа», ТОВ, м. Конотоп) фокус знову спрямований на чоловічу аудиторію – через демонстрацію сили, відваги й готовності до оборони.
КП «ТРК «Тростянець» (м. Тростянець) у ролику «Чекап у кардіолога» показує традиційне розмежування ролей: чоловіки воюють, а жінки – чекають, недосипають, переживають.
Соціальний ролик ЦСО «А» СБУ ще більш однозначний: тут воюють лише чоловіки, що підкріплює стереотип про війну як виключно чоловічу справу.
У соціальній рекламі «Дія. Освіта. Кіберзахист», ТОВ «ТРК «Відікон» (м. Суми), образ гравця в комп’ютерні ігри подано виключно як чоловічий, попри те, що серед геймерів також чимало жінок.
Але у порівнянні з минулорічними результатами гендерного моніторингу зафіксовані також і позитивні зрушення, оскільки у низці соціальних роликів у відеоряді з’являються жінки-військові («СБУ: захищаємо Україну разом», «Прикордонники запрошують на навчання», «Увага до потреб – повага до досвіду – вдячність (Ветерани)», «Ми-нація», «3-тя окрема штурмова бригада»). Найбільш широко представлені егалітарні ролі жінок у роликах соціальної реклами українського благодійного фонду «Repower», який спеціалізується на психологічному відновленні діючих військових медиків.
Водночас ролики соціальної реклами все ще демонструють, що часто поза увагою залишається жіноча аудиторія соціальної реклами з воєнної тематики; присутність у соціальних роликах жінок на різних рівнях військової ієрархії є недостатньою і несистемною.
| Телевізійний продукт | Загальна кількість | Кількість стереотипних | % |
| Новинні сюжети | 223 | 1 | 0,44% |
| Інформаційно-аналітичні програми | 33 | 5 | 15,15% |
| Соціальна реклама | 60 | 6 | 10% |
Окремий напрямок моніторингів – фіксація застосування фемінітивів у закадровому тексті та титруванні. Хоча моніторингами були зафіксовані поодинокі випадки відсутності фемінітивів, все ж таки важливим маркером у порівнянні з 2024 роком є суттєве їх збільшення при створенні контенту (в середньому це нині становить 95,6%). Зокрема
- ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «ТЕЛЕКОМ-СЕРВІС», м. Шостка – 99%;
- КП «ТРК «АКЦЕНТ», м. Шостка – 98%;
- МІ РТВ-ЦЕНТР «ВЕЖА» у формі ТОВ, м. Конотоп – 98%;
- КП ТМР «ТРК «ТРОСТЯНЕЦЬ», м. Тростянець – 96%;
- ТОВ «ТРК «ВІДІКОН», м. Суми – 87%.
Цей факт наочно демонструє прагнення місцевих мовників Сумщини поширювати та популяризувати ідеї гендерної рівності та дотримуватися чинної мовної норми.
Отже, моніторингами зафіксовані як позитивні, так і негативні факти у висвітленні гендерного аспекту телевізійними мовниками Сумщини у першому півріччі 2025 року:
| Позитивні | Негативні |
| Паритетна представленість жінок та чоловіків у новинних сюжетах (по 50%) | Домінування чоловіків у роликах соціальної реклами (78,32%) |
| Гендерно вікова паритетність між всіма віковими групами у новинних сюжетах | Перевага чоловіків середнього віку (36–60 років) в інформаційних програмах: 30,56% чоловіків проти 20,45% жінок |
| У порівнянні з результатами моніторингу 2024 року у соціальних роликах збільшилася присутність жінок-військовослужбовиць | Домінування чоловіків молодого та середнього віку у роликах соціальної реклами (48,28% та 20% відповідно) |
| Наявність контенту з егалітарною роллю жінки у суспільстві | Частка матеріалів, де головними героїнями є жінки-військовослужбовиці, лише 1,26% від загальної кількості контенту на тему війни та оборони |
| Суттєве збільшення вживання фемінітивів у титрах та закадровому тексті (середній показник 95,6%) | Відсутність представленості жінок і чоловіків категорії 60+ у роликах соціальної реклами). |
| Просування позитивного образу жінок як активних учасниць соціального, спортивного, економічного і політичного життя | Суттєвий дисбаланс на користь жінок у кількісному представленні чоловіків і жінок серед кореспондентів, ведучих та у закадровому аудіоряді |
| Суттєве переважання помірно гендерно нестереотипних матеріалів (32,1%) над помірно гендерно стереотипними (3,5%) | Вкрай низький рівень залученості місцевими телемовниками експертів |
| Вживання толерантної, неупередженої мови, гендерно-паритетної лексики | Нерівномірне представлення чоловіків та жінок у ролях, пов’язаних з доглядом за дітьми та домашніми справами |
Якісні показники моніторингів щодо дотримання гендерного балансу в ефірах телекомпаній Сумщини у першому півріччі 2025 року становлять:
| Суб’єкт у сфері медіа | Новинні сюжети | Інформаційні передачі | Соціальна реклама | Середній показник |
| ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «ТЕЛЕКОМ-СЕРВІС», м. Шостка | 0,49 | 1 | 0,17 | 0,55 |
| ТОВ «ТРК «ВІДІКОН, м. Суми | 0,17 | – 0,25 | – 0,14 | – 0,07 |
| КП «ТРК «АКЦЕНТ», м. Шостка | 0,4 | – | 0,25 | 0,33 |
| МІ РТВ-ЦЕНТР «ВЕЖА» у формі ТОВ, м. Конотоп | 0,09 | 0,75 | 0,25 | 0,36 |
| КП Тростянецької міської ради «ТРК «ТРОСТЯНЕЦЬ», м. Тростянець | 0,67 | 0,25 | 0,41 | 0,44 |
Попри окремі недоліки щодо зображення гендерних ролей зафіксовані очевидні ознаки прогресивного процесу. Порівняльний аналіз даних за 2024 рік з результатами моніторингу за І півріччя 2025 року свідчить, що медіа Сумщини покращили свої середні показники якісної оцінки.
| Суб’єкт у сфері медіа | Середній показник | |
| 2024 рік | 2025 рік | |
| ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «ТЕЛЕКОМ-СЕРВІС», м. Шостка | -0,57 | 0,55 ↑ |
| ТОВ «ТРК «ВІДІКОН, м. Суми | – 0,28 | – 0,07 ↑ |
| КП «ТРК «АКЦЕНТ», м. Шостка | -0,73 | 0,33 ↑ |
| МІ РТВ-ЦЕНТР «ВЕЖА» у формі ТОВ, м. Конотоп | -0,4 | 0,36 ↑ |
| КП Тростянецької міської ради «ТРК «ТРОСТЯНЕЦЬ», м. Тростянець | -0,24 | 0,44 ↑ |
Загалом узагальнені результати моніторингу контенту телевізійних мовників Сумської області за перше півріччя 2025 року засвідчили, що левова частка медіа продукту є гендерно нейтральним та збалансованим щодо гендерних ролей.
| Оцінка | +3 | +2 | +1 | 0 | -1 | -2 | -3 |
| Кількість одиниць контенту | 0 | 4 | 101 | 199 | 11 | 1 | 0 |
| Відсоток | 0% | 1,26% | 31,96% | 62,97% | 3,48% | 0,31% | 0% |
У порівнянні з минулим роком суттєво збільшилася кількість матеріалів з оцінкою +1 (з 9 у 2024 році до 101 одиниць у першому півріччі 2025 року) та відповідно зменшилася кількість матеріалів з оцінкою -1 (із 102 до 11).
Також зафіксовано значне переважання гендерно нестереотипного контенту.
Загалом сумарна кількість гендерно нейтральних та помірно гендерно нестереотипних одиниць телевізійного контенту становить 94,93%.
Водночас жоден медіапродукт при дослідженні не отримав бали з високим (+3) рівнем гендерної збалансованості.
Відсутність матеріалів з оцінкою -3 свідчить про те, що місцеві телевізійні мовники уникають явно сексистського контенту.
Лариса ЯКУБЕНКО,
представниця Національної ради у Сумській області
