По яким би об’єктам не бив сьогодні ворог, за кожним із цих вибухів стоїть знищення довкілля: повітря, води, землі, лісів. Сумщина, маючи понад 500 км спільного кордону з країною-ворогом, наразі є однією з тих областей, яка найбільше страждає від нього.
Зараз достеменно неможливо оцінити всі масштаби заподіяних природі регіону збитків. Через рік після деокупації регіону, яка датується квітнем 2022-го, правозахисники Громадської приймальні Української Гельсингської спілки з прав людини (УГСПЛ) м. Суми з посиланням на Державну екологічну інспекцію у Сумській області вели мову про 2 млрд 91 млн грн завданої внаслідок 53 випадків впливу на компоненти довкілля шкоди (https://www.helsinki.org.ua/articles/udary-po-naftobazi-amiakoskhovyshchu-ta-transformatoram-iaki-ekolohichni-zbytky-rf-nanesla-sumshchyni/). Однак, зрозуміло, що відтоді ця цифра зросла, адже обстріли території області продовжуються й понині, і те, що ліквідація їх наслідків для природи займе не одне десятиліття, вже сьогодні для фахівців є очевидним фактом.
Усе в диму, усе палає
Найбільш руйнівними для довкілля за сумою заподіяних збитків спеціалісти називають засмічення поверхневих вод внаслідок підриву мостів на автомобільних шляхах місцевого та загальнодержавного значення. Абсолютна їх більшість пролягала через річки та інші водні об’єкти. Відтак, прямо до води потрапили величезні об’єми залізобетонних конструкцій, асфальтного покриття та інших сторонніх предметів.
Наразі у рамках кримінальних проваджень фахівці Державної екологічної інспекції у Сумській області розрахували екологічні збитки за 14-ма фактами руйнації інженерних споруд внаслідок збройної агресії російської федерації, які станом на 1 червня 2023 року сягали 1,83 млрд. гривень. Хоча, кажуть екологи, ця сума не є остаточною і не відображає повної картини негативних наслідків для постраждалих річок, в числі яких називають Ворсклу, Сейм, Братеницю, Клевень та Псел (https://deisumy.gov.ua/?p=4885).
Далі за масштабами збитків йде забруднення атмосферного повітря: за 27 випадками їх нарахували на загальну суму понад 200 мільйонів гривень (https://www.helsinki.org.ua/articles/udary-po-naftobazi-amiakoskhovyshchu-ta-transformatoram-iaki-ekolohichni-zbytky-rf-nanesla-sumshchyni/).
Найбільш резонансним, мабуть, став обстріл у березні 2022 року з ворожої артилерії території ТОВ «ВП «Полісан» в одній із промислових зон Сум. Внаслідок цього відбулося загоряння складів з лакофарбовими матеріалами, що потягло за собою забруднення атмосферного повітря токсичними продуктами горіння. Величезну хмару диму тоді можна було побачити далеко за межами обласного центру.
А через три дні після цього під удар потрапило і аміакосховище ПАТ «Сумихімпром». Внаслідок цих дій було пошкоджено трубопровід підприємства та відбувся витік аміаку.
Також у другій половині березня під час тимчасової окупації міста Тростянець військами російської федерації на місцевій шоколадній фабриці сталося кілька пожеж. Відповідно до інформації підприємства, там вигоріло приміщення корпусу виробництва печива на площі близько 13 тис м2, тентованого складу (900 м2), а також заготівельної дільниці (262 м2). Росіяни не допускали рятувальників на територію фабрики для гасіння пожеж, на об’єктах вогонь вирував більше доби.
Крім цього, у перший місяць торішньої весни війська російської федерації протягом двох ночей завдавали авіаудари по території та об’єктам одного з нафтогазовидобувних комплексів Сумщини. Внаслідок цього відбулося загоряння великих ємкостей з нафтою та нафтоводяною сумішшю. Упродовж двох діб під час пожеж відбувалося безперервне й інтенсивне забруднення атмосферного повітря продуктами горіння. Сукупна сума шкоди за двома фактами бомбардування нафтогазовидобувного комплексу перевищила 140 мільйонів гривень.
Вогонь завдав шкоди і розташованим на Сумщині заповідникам. Так, внаслідок обстрілу у серпні 2022 року запалювальними боєприпасами лісу Гетьманського національного природного парку, територія якого на землях Охтирського, Тростянецького та Великописарівського районів сягає понад 23 тисячі гектарів, тут вигоріло 7,5 га сосни.
Страждає від пожеж і національний природний парк «Деснянсько-Старогутський», що на півночі області: російські війська нищать самобутню екосистему, яка утворилась в долині однієї з найбільш незайманих людиною річок України – Десни.
Збитки, заподіяні внаслідок збройної агресії та бойових дій на територіях природно-заповідного фонду, півроку тому оцінювалися у понад 6 мільйонів гривень, в основному, через пошкодження дерев до ступеня припинення росту. Але обстріли цих територій тривають і понині, тож шкода на заповідних землях примножується.
Село Климентове, Сумська область. 8 серпня 2022 року. Фото Сумської обласної військової адміністрації.
Міни тут, міни там
Але якщо вода, повітря та вогонь через їх вплив на довкілля не завдають негайної прямої шкоди здоров’ю людей, то встановлені чи розкидані на величезних територіях області міни та інші боєприпаси, що не розірвалися, здатні обірвати життя мешканців регіону тут і зараз.
Сумщина є однією з найзабрудненіших вибухівкою областей. Ще в серпні минулого року відсоток забруднення земель регіону становив 47% (https://suspilne.media/270257-teritoria-sumsini-na-47-zabrudnena-vibuhivkou-denis-monastirskij/). Не змінилася ситуація на краще і понині.
«Наразі територія Сумської області є однією з найбільш замінованих серед регіонів України. З початку повномасштабного вторгнення на території Сумської області трапилось 35 нещасних випадків, пов’язаних з вибухонебезпечними предметами, внаслідок яких загинуло 10 цивільних осіб (1 дитина) та 38 отримали травми різної ступені тяжкості», – зазначив під час зустрічі з представниками зв’язку групи ПРООН з протимінної діяльності начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх.
Володимир Артюх – справа. Фото Сумської обласної військової адміністрації.
Подякувавши міжнародній спільноті за те, що допомагає області, він водночас підкреслив, що, на жаль, через недостатню комунікацію сьогодні Сумській ОВА не відомо про всю роботу, яка проводиться з розмінування в регіоні. «Ми допускаємо групи з розмінування території, сприяємо їх діяльності, але результатів їх роботи ми не знаємо», – наголосив В. Артюх.
Саме через забруднення вибухівкою нинішньої весни на Сумщині, за інформацією директора обласного департаменту агропромислового розвитку Олександра Маслака, не засіяли 54 тисячі гектарів землі.
Цього року, за словами посадовця, розмінували понад дві тисячі гектарів. Однак це лише маленький відсоток від тієї площі, яка підлягає ретельному огляду.
«Зокрема, на площах 20 км від державного кордону з Україною потребує обстеження 120 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь», – зазначив О. Маслак (https://www.youtube.com/watch?v=cjaQMxZTKmA).
«Град» викликає мутації
Серед всіх екосистем, за інформацією речниці управління Держекоінспекції у Сумській області Наталії Новак, найбільшого негативного впливу від обстрілів з боку Росії зазнають грунти.
«Воєнні дії завдають комплексних збитків земельним ресурсам, крім забруднення і засмічення, безпосередньо очевидних факторів. Наприклад воронка — це механічне пошкодження земельних прошарків. Змішується родючий шар ґрунту гумус з нижніми неродючими шарами. Через це механічне пошкодження ґрунтів втрачається родючість і інші корисні властивості ґрунтів», – розповіла «Суспільному Суми» Наталія Новак (https://suspilne.media/592553-zaminovani-pola-sumsini-v-oblasti-ne-zasiali-54-tisaci-gektariv-zemli/).
Доцент кафедри екології та природозахисних технологій Сумського держуніверситету Сергій Шевченко.
З цією думкою погоджується і доцент кафедри екології та природозахисних технологій Сумського держуніверситету Сергій Шевченко: «Якщо загалом казати, як впливають бойові дії, вони впливають по кількох параметрах. перший — це повітря. На першому місці — пожежі. Коли бомбардують нафтові бази, коли вони вигорають повністю, чадом наповнюється, там багато липких речовин, сполук, які викликають неприємні речі, які супроводжуються захворюванням органів дихання. Окрім того, при підриві снарядів, особливо ракет, ракетного палива, вони потрапляють в ґрунт, попадаючи на відкрите повітря, окислюються, і продукти цих оксидів є дуже неприємними речами з точки зору здоров’я людини. Викликають мутації ДНК, впливають на спадковість, а також — онкогенні фактори…Частина орних земель вибуває з використання, руйнуються шари ґрунту, вони отруюються продуктами розпаду речовин, які підриваються. Ці речовини можуть мігрувати в ґрунтові води, потрапляти в колодязі в сільській місцевості», – зазначає науковець
Найнебезпечнішим видом озброєння для довкілля він називає ракетні системи залпового вогню («гради»), які використовують ракетне паливо. При підриві воно виливається, згорає і частина продуктів горіння потрапляє в ґрунт, а частина – в повітря.
Фото Суспільне Суми.
Довкілля оговтається. Але коли?
Як зазначають експерти, відновлення екологічного сектору після війни, скоріше за все, буде складнішим, ніж інших галузей. За наявності фінансів, на це у природних умовах знадобиться 20-30 років. При цьому, наприклад, фахівці Сумської приймальні УГСПЛ впевнені, що потрібно буде витрачати значно більше коштів, ніж зараз вони вказуються у численних звітах збитків. Більше того, визначити пріоритетні напрямки, куди саме акумулювати кошти в першу чергу, буде ще складніше.
Говорячи про рекомендації, то, за висновками правозахисників, у короткостроковій перспективі Україна, і Сумщина в тому числі, має зосередитися в першу чергу на методиках фіксації та оцінці екологічних збитків, що завдаються їй щодня. Надалі необхідно сфокусуватися на усуненні та зменшенні безпосередніх ризиків для здоров’я людей та довкілля, пов’язаних з наслідками війни. Проведення комплексних заходів з очищення навколишнього середовища, особливо збору, безпечної утилізації та знешкодження військових та інших відходів, може допомогти зменшити ризики для здоров’я. Однак, це вимагатиме відновлення та перебудову більш ефективної екологічної інфраструктури для забезпечення безпечної питної води, належних санітарних умов і належної обробки відходів. При визначенні пріоритетів необхідно буде керуватися наслідками для здоров’я людей, які вже існують, а також тими, які можуть виникнути в майбутньому.
У довгостроковій перспективі процес післявоєнного економічного розвитку, кажуть фахівці, має бути використаний для фундаментальної трансформації України у зелену економіку з чистим нульовим рівнем шкідливих викидів. Реконструкція повинна базуватися виключно на європейських «зелених» стандартах: нові види матеріалів, сучасні комплекси для переробки відходів, інноваційні технології житлобудування, системи відновлюваної енергії тощо.
Сергій ХАНІН
