Директор Ямпільського інформаційного агентства ЯМПІЛЬ.INFO із Сумщини Олександр Соломко під час онлайн-конференції «Технічна стійкість медіа в умовах війни», організованої НСЖУ, поділився практичним кейсом виживання та стабільної роботи редакції у самій «нульовій» зоні.
Для журналістів Сумщини техніка сьогодні – це не просто гаджети, а засіб оперативного інформування, від якого часто залежить безпека громад. Досвід ямпільців доводить: щоб створювати щоденні відеоновини, не потрібні бюджети столичних телеканалів. Потрібен розумний підхід до ресурсів.
«Польовий» набір: універсальність і звук
В умовах війни журналіст стає «універсальним солдатом». Щоб бути ним, Олександр Соломко виділяє кілька ключових правил поведінки з технікою:
• Смартфон як мобільна студія: сучасного смартфона середнього сегмента цілком достатньо для зйомки, монтажу та публікації сюжету за 1,5–2 години.
• Звук понад усе: глядач вибачить «тремтячу» картинку з місця «прильоту», але не вибачить поганий звук. Хоча б бюджетний мікрофон за 500–600 грн критично необхідний.
• Цифрова безпека архівів: не видаляйте вихідні файли. За 5-10 років ці кадри стануть безцінною історичною хронікою для документалістики.
• Відмова від зайвого: штатив у прифронтовій зоні часто є зайвим. Маніпуляції з ним забирають час і привертають непотрібну увагу на місці обстрілу.
Енергонезалежність: комбінуйте ресурси
Зарядна станція (типу EcoFlow) зручна для ноутбука чи роутера, але під час тривалих блекаутів її просто ніде зарядити.
• Генератор як база: для повноцінної роботи редакції генератор – це необхідність, щоб «підняти» систему під час багатодобових відключень.
• Перевага «розділеної» редакції: якщо працівники знаходяться у різних населених пунктах – це плюс. Різні графіки відключень дозволяють колегам підхоплювати роботу один одного.
Зв’язок та логістика
Досвід Сумщини показує: Starlink – не завжди панацея. Надійна ставка – на місцевого провайдера, який має генератори на вузлах зв’язку. Тоді вам достатньо заживити лише власний модем. Окремим критичним активом є редакційне авто. У небезпечні зони таксі не поїде, а водій навряд чи чекатиме на журналістів під загрозою обстрілу. Власне авто – це оперативність: зняти та опублікувати матеріал ще до того, як ворожі дрони змінять локацію.
Організація роботи: швидкість проти «глянцю»
Якщо ситуація змушує евакуювати офіс, ваша «студія» має вміщуватися в одну сумку.
«В умовах війни емоція та швидкість важливіші за складний монтаж. Сюжет з підвалу, змонтований «на коліні» за 20 хвилин, поки над містом ще літають «шахеди», матиме більше охоплення та вдячності від аудиторії, ніж вилизаний репортаж через три дні», – впевнений Олександр Соломко.
Чому технічна стійкість – це питання виживання для регіональних медіа?
Для редакцій, особливо прифронтових, технічна стійкість це передусім інформаційна безпека регіону. Коли офіційні канали зв’язку можуть давати збої, саме локальні медіа стають «останньою милею» правди для місцевих мешканців.
Технічна автономність дозволяє редакціям не мовчати під час найскладніших криз. Це засіб протидії ворожій пропаганді та паніці, які миттєво заповнюють інформаційний вакуум у прикордонних громадах під час блекаутів. Врешті-решт, стійка редакція – це не просто медіа, це осередок стабільності, який своїм щоденним виходом у ефір доводить: громада живе, бореться і тримає стрій.
